Західні ЗМІ лякають Україну заколотом націоналістів та ЗСУ

Видання Forbes оприлюднило статтю, в якій прогнозуються події в Україні у випадку мирної угоди з Росією за формулою "НАТО в обмін на території". І, схоже, союзники почали розуміти всі ризики і загрози такого розвитку ситуації. Нарешті?

У Forbes з'явилась неоднозначна публікація щодо реальних перспектив мирної угоди з Росією - принаймні, в тому вигляді, про який відомо на тепер. Мелік Кайлан прогнозує підведення ЗСУ до заколоту проти влади Зеленського, щойно того змусять до підписання угоди "можливе членство в НАТО в обмін на відмову від окупованих територій".

"...План Кремля виглядає приблизно так. Зеленський змушений тимчасово поступитися окупованими територіями в обмін на обіцянки вступу до НАТО. До того часу, коли НАТО приступить до виконання, ультранаціоналістичні елементи із ЗСУ повстають і влаштовують заколот проти Зеленського за те, що він віддав Донбас і Крим. Захід рішуче заперечує, тим самим відштовхуючи лідерів військового путчу. Путін заповнює український етер пропагандою про віроломство Заходу, смертельно повільну та недостатню підтримку Заходом України, про удавану готовність Заходу знекровити Україну як проксі, про антидемократичну централізацію влади Зеленським тощо".

...Будьте слухняними, керовані олігархами та російськими грошима, матимете безпеку в довгому національному сні. Матимете російський захист. Послідовний. Безперервний. ...Так буде з Україною. На хвилі мирної угоди.

Кайлан відзначив ту ж стандартну тенденцію в діях Кремля, що і я кілька місяців тому на прикладі Грузії: погодьтесь на повернення під руку Кремля - і вам повернуть окуповані території (з певними зобов'язаннями, звісно, - російська мова, спеціальні умови для російського бізнесу, квота для проросійських партій, прийняття російського варіанту історії=пропаганди тощо). І навпаки (це вже на прикладі Вірменії): відштовхніть опіку Кремля - і ви втратите безпеку та території (при тому, що згідно з угодами, Москва була зобов'язана зі зброєю захистити територіальну цілісність Вірменії в контексті Карабаху).

З певного пункту зору це неочікуваний демарш щодо вже ніби спільної згоди союзників на припинення (тимчасове) війни в обмін на відмову ("тимчасову") від окупованих територій. Однак якщо зважити на синхронну заяву Єврокомісії "Лідери ЄС на саміті 17-18 жовтня обговорюватимуть підготовку "вигідних переговорних позицій України" для обговорення миру", то з'являється певна логіка.

Можливо, стаття в Forbes є реакцією на новий напрямок кулуарних дискусій союзників: їх більше не влаштовує настільки дешевий розіграш карти війни в Україні, вони переорієнтувались на намір витиснути з Росії максимум на свою користь. А це не передбачає аж такої спокійної здачі України.

Цілком ймовірно, що такі настрої в ЄС з'явились після достатньо однозначної демонстрації США наміру дистанціюватись від "проблем Європи" (хоча по факту це проблеми планети в цілому: деструктивний вплив агресивної ядерної Росії позначається на всіх континентах) і від НАТО. Як мінімум, на час до весни 2025. А може і до наступної, 48-ї президентської каденції (бо що Трамп, що Гарріс поки декларують максимум зосередженості на внутрішніх проблемах і дистанціювання від зовнішніх).

Спостерігаймо далі. Побачимо, що це було: чи справді позначення оновленого курсу союзників, чи просто вкид для пожвавлення дискусії і привернення уваги.

Оригінал