Різкий, як ситро: улюблена стратегія Трампа дала збій
Передбачуваними бувають лише дурні - колись заявив Трамп. Однак після вчорашньої ескапади із візитом української делегації в Пенсільванію лідер республіканців, схоже, охолов і готовий до розмови. Як можна передбачити дії непередбачуваного Трампа?
Чому Трамп міняє свою позицію настільки різко та майже рвучко? Та тому що він завжди так робив, і робити буде. Бо це не просто не розуміння, а стратегія.
Ще в 2016 році, під час кампанії, він неодноразово казав, що "лише дурні бувають передбачувані". Він вважав це головною слабкістю американської зовнішньої політики і обіцяв зробити все можливе, аби цієї передбачуваності стало менше - скажемо чесно, йому вдалося.
...щодо України трампівська непостійність стала трохи більш прогнозованою. Щоразу, коли Байден робить із України "історію успіху".., Трамп напосідає на нас і згадує про "гнилу корумповану Україну...
Але щодо України трампівська непостійність стала трохи більш прогнозованою. Кожного разу, коли Байден робить із України "історію успіху" (дає зброю, допомагає, робить гучні заяви, і ще й Україна дякує і перемагає потроху), Трамп напосідає на нас і згадує про "гнилу корумповану Україну, яка схожа на Афганістан". Проте коли Байден показує слабкість, коли не може знайти гроші чи не може домовитися з Конгресом, то тут раптом Трамп готовий бомбити Москву та Пекін, хоче дати Україні всі 120 млрд доларів та і взагалі всю зброю.
Тому не дивно, що зараз, на тлі візиту до Пенсільванії, декількох пакетів допомоги, обіцяних майже 8 млрд доларів та нових типів боєприпасів, які надав саме Байден, Трамп буде протестувати і ставати в позу. Тоді чому ж він таки пішов на зустріч сьогодні? Бо від теми України, як би не хотілося, але відкараскатися в нього не вийде - занадто важливе, занадто глобальне та системне, і занадто важливе для істеблішменту.
Тому і непостійність та непрогнозованість можуть бути стратегію, навіть дуже прогнозованою.
