Мир - це війна? Трамп погрожує Ізраїлю та прагне дружити з Іраном
"Тригодинний миротворець", як ЗМІ вже встигли охрестити американського президента, обматюкав владу Ізраїлю та Ірану в прямому ефірі. Адже вони продовжили обмін ударами і цим самим зганьбили всі потуги Трампа "взяти - і всіх помирити". Але погрожував президент саме Ізраїлю. Схоже, він спить і бачить себе в колі автократичних лідерів, таких як Путін, Кім Чен Ин та Хаменеї?
Реальна проблема з ударом Трампа по Ірану: контент-аналіз.
Після "успішного" переговорного процесу, який зірвався в перші години після початку умовного припинення вогню, президент Трамп нарешті почав активно коментувати події, які відбулися, і вирішив трохи привідкрити завісу власного мислення. Окрім нападок на Ізраїль та обіцянок "поганих наслідків", він також сказав дуже неприємну річ, яка для українського вуха звучить до болю знайомо.
Вперше ця сентенція прозвучала в інтерв'ю Джей Ді Венса... і дослівно це звучить так: "Ми взагалі-то не хочемо війни з Іраном. Ми хочемо миру"
Вперше ця сентенція прозвучала в інтерв'ю Джей Ді Венса, але тепер її тиражують в повторюють усі в команді адміністрації, і дослівно це звучить так: "Ми взагалі-то не хочемо війни з Іраном. Ми хочемо миру". Для прихильників більш літературного напрямку алегорій, це дійсно прозвучит як орвелівське "Війна - це мир", а для політологічного вуха це резонує - занадто сильно, маю сказати - із путінськими заявами 2021-2022 років, що вони (росіяни), нібито, "цю війну не починали, але вони хочуть її закінчити".
Я все розумію про концепцію миру через силу, і усвідомлюю, що американці не вперше це роблять. Але погодьтеся, коли нове ідеологічне та геополітичне протистояння йде на рівні наративів, а потім вже переходить в реальність, навіть факт використання меседж-боксу ключового порушника міжнародного права - це перебір. Причому серйозний.
Крім того, в тому самому інтерв'ю Венс ще відтворив трохи диктаторсько-автократичних наративів, сказавши наступне: "Ми знаємо, що американці втомилися від втягування на Близький Схід, але різниця в тому, що тоді в нас були ідіотські президенти (в оригіналі - dumb presidents)". Що ж, культ "унікального та геніального" закріплюється все більше і більше. Як і всіх диктаторів, включаючи московського.
Коментарі