День пам'яті українських захисників. День вічного прокляття Росії
10 років минуло відтоді, як росіяни дали українським захисникам "слово офіцера" про безперешкодний вихід із оточення під Іловайськом. Жоден із нас не забуде трагедії, що сталася потім. Відтоді ми пам'ятаємо: жодна обіцянка росіян не варта навіть паперу, на якій її надрукують
Сьогодні - чергова скорботна дата в історії України. Країна відзначає День пам'яті своїх захисників. Українці вшановують військовослужбовців, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави під час війни з РФ. Збройна агресія держави-терористки розпочалася ще 2014 року, а 2022 року - Росія здійснила повномасштабне вторгнення.
Нагадаю, що Указ про запровадження Дня захисників України у 2019 році підписав президент Володимир Зеленський. Дата була обрана невипадково - 29 серпня 2014 року українські воїни вийшли з оточення під Іловайськом. Незважаючи на запевнення росіян у тому, що українським бійцям забезпечено "зелений коридор" - усіх, хто повірив ворогові, холоднокровно розстріляли. За даними офісу Генпрокурора, загинуло близько 250 наших захисників, ще 400 зазнали поранень. Ці події увійшли в історію під назвою Іловайської трагедії. На жаль, низка трагедій для України триває.
Кожен день існування незалежної України, особливо після повномасштабного російського військового вторгнення, для Кремля та його мешканців є провалом
І триває вона зовсім не п'ять і навіть десять років. Трагедії цій - сотні років. Росія, незалежно від того, хто нею правив, завжди була сповнена жагою позбавити Україну її державності. Росіяни завжди прагнули довести, що Україна може існувати лише як захоплена, окупована, підкорена кривавою імперією територія. Кожен день існування незалежної України, особливо після повномасштабного російського військового вторгнення, для Кремля та його мешканців є провалом.
А для нас щодня існування Незалежної України - це цінність, якою ми зобов'язані дорожити. Дякуємо за неї всім загиблим у війні за територіальну цілісність та свободу України. І бажаємо Перемоги тим, хто просто зараз відбиває чергову атаку підступного та жорстокого ворога. І я, як громадянин України та азербайджанець, з почуттям смутку та гордості вшановую пам'ять, зокрема, й величезної кількості етнічних азербайджанців, які віддали своє життя у війні за Україну - і вклоняюся тим, хто тримає стрій зараз - на найнебезпечніших ділянках фронту.
Коментарі