Орбан прийде - порядок наведе? Чому КПП на кордоні брудні й смердючі
Перетин кордону з будь-якою країною ЄС показує разючу різницю між нами - і європейцями. Елементарні зручності, чистота і прозорість роботи. Чому в нас усе не так?
Зовнішній вигляд завжди справляв і справляє на людину перше враження. Ідеш по вулиці, а назустріч тобі невідомий: підстрижений, акуратний, у білій напрасованій сорочці, у стильних модних джинсах та начищеному взутті. Чи навпаки - обідраний, замащений, немитий, неголений із торбою порожніх пляшок у руці. З котрим захочеться поспілкуватися? Чи захочеться зайти у красиву невеличку хатину, прибрану та обвішану всіляким зіллям і обсаджену квітами - чи краще зайти у велику хату з поваленими воротами і облупленими стінами? Можна продовжувати цей ряд, але усі відповіді будуть однозначними.
А тепер уявіть собі, що іноземець перетинає кордон України на КПП Лужанка. Він багато чув про мужній український народ, про вишиванки, вишневі садки коло хати… Він мріє усе це побачити на власні очі і з нетерпінням чекає моменту проходження паспортного контролю та митниці. Мріє почути милозвучну мову і заспівати разом зі знайомими неповторних і відомих на увесь світ пісень. Він готовий узяти до рук зброю і стати поруч із нашими захисниками, які воюють на різних напрямках. Бо це сильні та мужні люди, з чуйними серцями та залізною силою волі - люди, рівних яким нема ніде.
Гори сміття, сморід, занедбані дороги, не обкошені, зарослі будяками і кропивою узбіччя, десятки висохлих і частково повалених дерев, пилюка...
Нарешті Угорщина позаду і чоловік робить перші кроки по славній українській землі. Але він бачить не землю! Гори сміття, сморід, занедбані дороги, не обкошені, зарослі будяками і кропивою узбіччя, десятки висохлих і частково повалених дерев, пилюка, розвалена і закинута заправка з розбитими вітринами, покинутий старий автомобіль із пробитими колесами, з десяток таксистів без явних ознак приналежності до професії на таких самих автомобілях із минулого століття, маленька крамничка за горою сміття, де якісь люди із довжелезної черги до "воріт у інший світ" смакують каву… Якщо у таких умовах можна смакувати.
Це не картина апокаліпсису, яку я намагаюся створити - це будні і свята території, бо назвати це землею язик не повертається, території Берегівської територіальної громади. Керівництво громади, певно, очікує, що прийде Орбан і наведе тут порядок. Бо якби чекали Зеленського, то було б трохи інакше.
Певно, кілька років тому мав приїхати чи приїжджав хтось із високо посадовців. Бо ліворуч дороги побудували красивий великий туалет і дві однакові крамнички. А може, і не крамнички - бо все зачинене і не працює. Зробили показуху, перерізали стрічку, поставили галочку, заслужили похвалу і зачинили. До другого пришестя. Бо туалет забруднять, а мити хто буде? От хай би голова і помив.
Керівники громади думають, що за кілька годин у черзі люди не мають ні їсти, ні пити, ні дихати. Отак повернути в собі чарівний ключ - і вимкнути усі життєві процеси. Можливо, вони самі так і можуть, але у звичайних людей процеси життєдіяльності не зупиняються ні в авто, ні в літаку, ні в космосі, ні, навіть, тільки уявіть собі, на КПП Лужанка. Саме тому тут так смердить сечею та лайном. Тхне духом сміттєзвалища, духом іншого народу, якому пахне все те, що нам смердить.
Отже, наш автомобіль 55-й у черзі. Ми приїхали близько восьмої години. Кажуть, що з восьмої тут перезмінка. Перезмінка триває майже до дев'ятої. За цей час у черзі вже понад 70 автомобілів, мікроавтобусів і малих вантажних авто. Цікаво, це така неповага до людей у черзі, чи дійсно перезмінка має тривати так довго? З того боку кордону ця процедура відбувається за кілька хвилин. Звідти жодної черги немає. Може, у наших працівників проблеми з логістикою? Може, їм потрібна волонтерська допомога? То хай кажуть. Але ж мовчать.
Угорська сторона має кілька вільних напрямків для пропуску автомобілів. Чотири для легкових і два для мікроавтобусів та малих вантажних машин. Там працюють так, як каси у великому супермаркеті. Назбиралося кілька автомобілів - вмикається на іншому проході зелене світло - їдь туди. І працівники є. А у нас усіх пропускають через один термінал двоє працівників. І ще три - на шлагбаумах. Звісно, на них величезне навантаження і мати до них претензії було б неправильним. Вони працюють оперативно, професійно і з повагою до кожного. Їм тільки подяка. Але до когось претензії спрямувати треба. До кого?
Без черги офіційно нікого не пропускають. Навіть із маленькими дітьми. Прозвучало категоричне "НІ!". Але за чотири години у черзі спостерігаємо, що понад п'ятнадцять автомобілів із номерами із чотирьох однакових цифр спокійно проїжджають поза чергою
Без черги офіційно нікого не пропускають. Навіть із маленькими дітьми. Прозвучало категоричне "НІ!". Але за чотири години у черзі спостерігаємо, що понад п'ятнадцять автомобілів із номерами із чотирьох однакових цифр спокійно проїжджають поза чергою. Люди із черги обурюються, ідуть сваритися. Нерви у всіх напружені. Кілька людей розвернулися і поїхали на інше КПП. А чоловік на шлагбаумі, військовий при виконанні обов'язків, дозволяє собі підвищувати голос. Виявляється, усі, що проїхали поза чергою, мають дипломатичні паспорти. Таке враження, що цього дня всі дипломати вирішили виїхати із України.
Повертаємося до кінця черги. Позаду зупиняється білий новенький позашляховик. Із кабіни виходить яскрава блондинка, виймає смартфон і комусь дзвонить. Говорить голосно московським язиком. Обурюється довжиною черги. Кладе слухавку. Через кілька хвилин дзвонять їй. Сідає в машину і їде поза чергою. Її пропускають… Виявляється, у нас можна отримати дипломатичний паспорт за кілька хвилин. Хоч у чомусь ми кращі за увесь світ. Можна пишатися!
Чому нас принижують на кожному кроці? У чому причина отакого ставлення до громадян? До природи? До рідної землі? Чи вона цій владі не є рідною? Чи це нейтральна територія, яка очікує свого господаря?
Я зважую, аналізую, риюся у пам'яті і ніяк не можу знайти відповідей на запитання, які мене турбують. І, думаю, не тільки мене. Чим ми гірші за тих самих угорців? Чому у нас таке зверхнє ствлення влади до людей? Чому нас принижують на кожному кроці? У чому причина отакого ставлення до громадян? До природи? До рідної землі? Чи вона цій владі не є рідною? Чи це нейтральна територія, яка очікує свого господаря?
Думаю, що Служба Безпеки України мала би відкрити кримінальну справу на керівника Берегівської територіальної громади за антиукраїнську діяльність, спрямовану на паплюження образу держави у очах іноземців. За зневажливе ставлення до своїх громадян, за антинародну діяльність та роботу, спрямовану на знищення екології - ще одну кримінальну справу. Чи ще дві? Але до того вивести його на громадські роботи на КПП. Хай би попрацював трохи прибиральником. Адже усе, що тут є - результат саме його бездіяльності.
А всі круті люди із "дипломатичними" паспортами хай би ще до наведення порядку на Лужанці головою громади постояли хоч день тут у черзі. Бо, можливо, і від них щось таки та залежить у цьому житті.
Коментарі