Українці і мирні перемовини з Росією: в чому проблема опитування

Суспільство неабияк сколихнули результати опитування щодо готовності українців до переговорів з Росією. І тут не варто нагадувати, що 44% - це думка винятково людей в тилу. Варто пам'ятати: відповідь завжди залежить від того, як поставлене запитання

Дещо цікаве про опитування громадян. 17 березня 1991 року в УРСР було проведено опитування. Питання було таким: "Чи згодні ви, що Україна має бути у складі Союзу Радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України?".

80% громадян УРСР проголосували за Україну у складі Союзу Радянських суверенних держав. Через кілька місяців, 1 грудня 1991 р., було проведено всеукраїнський референдум. Питання було таким: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?". І 90% українців, які півроку тому масово голосували за збереження СРСР, не моргнувши і оком, проголосували за проголошення незалежності України.

Здавалось би, такі взаємовиключні речі, як продовження перебування у СРСР і декларацію про Незалежність України, підтримали ті самі люди. Тому не треба надмірно рефлексувати, що зараз українці одночасно щиро хочуть закосити від армії і так само щиро хочуть виграти війну і спалити Москву. Соціологічні опитування - це не про цінності і переконання, а про емоцію в конкретний момент часу. Це не про те, чого людина справді хоче і готова відстоювати, а про те, що було б непогано, якби можна було нічого не робити і було так, як мені подобається.

Мабуть, всі звернули увагу на дуже обтічні формулювання двох опитувань, які я навів на початку посту. Яким би складним не було питання, що виноситься на референдум, влада завжди має можливість сформулювати питання так, щоб отримати потрібний їй результат з підтримкою у 80-90%. Не варто звертати увагу на думки інших людей. Особливо, якщо вони нічого не вирішують. Нам своє робить.

Оригінал