Чи можна перекладати війну на плечі бідних і добровольців?
Економічне бронювання, яке ініціював уряд - непоганий тактичний хід для наповнення держскарбниці. Але в перспективі - це шлях до поразки і розколу суспільства
Напишу непопулярне серед друзів. Моя бульбашка успішних і заможних людей переважно підтримує економічне бронювання. Апелюють до економіки, податків, бюджету. Дуже дивно, що розумні і досвідчені люди роблять дитячу помилку в розумінні війни. Очевидно, що війна - явище не економічне і економіка не грає у нашій війні ключової ролі. Якби це було так, України вже давно не було б.
Минулого року ВВП Росії склав 1997 млрд доларів, а України - 177. Перевага Росії в 11 разів просто не давала нам жодного шансу. Але ми третій рік б'ємося в повномасштабній війні і досі живі
Минулого року ВВП Росії склав 1997 млрд доларів, а України - 177. Перевага Росії в 11 разів просто не давала нам жодного шансу. Але ми третій рік б'ємося в повномасштабній війні і досі живі. Значить, перемагає не економіка. А що? Війна - явище не економічне, а соціальне. Саме соціум, український народ, зміг зупинити ворога, який економічно переважав десятикратно.
Економіка дуже важлива і дуже потрібна складова для забезпечення нашої життєдіяльності. Але зводити все до економіки - груба помилка. Слава богу, маємо союзників, які забезпечили зброєю і фінансовою допомогою, яких наша економіка не могла забезпечити навіть при найбільш сприятливих розкладах. Важливо розуміти, що в якому б стані не перебувала наша економіка, союзники продовжать підтримку України і нададуть необхідні гроші для українського бюджету. Це чітка, послідовна, усвідомлена і узгоджена позиція.
Єдине, чого не зможуть надати союзники - це здатність нашого суспільства продовжувати війну. Зараз суспільство все ще готове битися, але ця готовність сильно похитнулася з часу перших місяців вторгнення
Єдине, чого не зможуть надати союзники - це здатність нашого суспільства продовжувати війну. Зараз суспільство все ще готове битися, але ця готовність сильно похитнулася з часу перших місяців вторгнення. Люди втомлюються, люди втрачають близьких, роботу, дім. Люди впадають в апатію і ПТСР. Втома від війни є на фронті і є в тилу. Щоб виграти війну для нас, як нації, критично важливо, щоб більшість людей продовжували спротив.
Закон про економічне бронювання підриває єдність суспільства і розділяє його по лінії багаті - бідні. Враховуючи, що бідних значно більше, ніж багатих, це сильно знижує спроможність спротиву. Можна багато говорити про економічну вигоду від того, що айтішник працює за комп'ютером і приносить гроші, а не ризикує життям на фронті, але в сухому залишку маємо наступне: якщо в тебе є гроші, ти можеш не воювати, а нема грошей - тебе пакують у бус.
Нам зараз затишно в своїх бульбашках і, коли ми спілкуємося одне з одним, складається враження, що всі підтримують економічне бронювання. Але це ілюзія. Бо за межами наших бульбашок є світ звичайних людей, які не так гарно освічені, не такі багаті й успішні, проте є такими ж людьми, такими ж громадянами України, як Гороховський чи Дубілет. І в цьому світі звичайних людей ідея купувати право не воювати не така популярна.
Я переконаний, що існує приблизно тисяча способів наповнити бюджет, не торгуючи бронями від мобілізації. Це акцизи на спиртне і цигарки, податки на предмети розкоші, податки на землю і нерухомість, які в нас, мабуть, найнижчі в світі - варіантів додаткового оподаткування просто купа. Он хоча б прокурорів обкласти податком на силіконові груди і можна буде тільки за ці грошу ескадрилью F-16 купити.
...сила нації у єдності. Ми не можемо дозволити собі просто перекласти війну на бідних і добровольців, бо вони й так тягнуть тягар війни багато років і вони не двожильні, всяке терпіння рано чи пізно закінчується
Так само переконаний, що сила нації у єдності. Ми не можемо дозволити собі просто перекласти війну на бідних і добровольців, бо вони й так тягнуть тягар війни багато років і вони не двожильні, всяке терпіння рано чи пізно закінчується.
Закон про економічне бронювання - це тригер, який може спрацювати в будь-який момент і привести до катастрофічних наслідків. Не складно уявити, як якийсь мажорчик, який купить собі бронь, набухається десь в клубі і зіб'є дитину військового. І краще навіть не думати, що може бути на виході.
На фото майбутня королева Великої Британії Елізабет ІІ. Очевидно, якби вона не крутила гайки, а їздила по світу і збирала гроші на війну, користуючись своїм високим становищем, Велика Британія економічно виграла б. Але чомусь, замість тримати економічний фронт, вона долучилася до сил оборони. Чому б це? Можливо, тому, що англійці добре тямлять у війнах і розуміють, наскільки звичайним людям важливо, щоб тягар війни несли всі, незалежно від майнового стану?
Коментарі