Замах на Зеленського в Одесі: Захід знову промовчить?

Божевільний маніяк Путін вчергове підняв ставки - спробував фізично ліквідувати президента України разом із прем'єрміністром Греції

Якщо після сьогоднішніх подій в Одесі Росію не викинуть з Ради Безпеки ООН і не буде стрімко прискорено процес передачі всіх видів зброї, яка потрібна для розгрому російської окупаційної армії, то завтра президент держави-терориста завдаватиме ракетних ударів по резиденціях президентів тих країн, які йому не подобаються. Впевнений, що Путін зараз спостерігає, що йому буде за черговий теракт. Адже це він дав особистий наказ завдати ракетного удару по кортежу президента України Володимира Зеленського в Одесі. Удар був спеціально завданий у момент, коли кортеж Зеленського перебував із грецькою делегацією.

Вже відомо, що вибух стався незадовго до зустрічі між прем'єром Греції Міцотакісом і президентом України Зеленським, за 150 метрів від того місця, де розташовувалася грецька місія, в якій, крім прем'єрміністра цієї країни, були вісім осіб та їхня охорона.

Цей теракт був скоєний усвідомлено, показово і мав конкретну мету: фізичне усунення президента України та прем'єрміністра Греції. Це було чергове підвищення ставок із боку Володимира Путіна. Адже він завжди так чинив. Згадаймо російсько-грузинську війну у серпні 2008 року. Так, формально тоді президентом Росії був Дмитро Медведєв, котрий своїми нинішніми заявами кричить про те, що політик має бути тверезим у всіх сенсах слова.

Насправді ж тоді справжнім главою російської держави був Путін. І він вирішив напасти на Грузію, щоби перевірити реакцію колективного Заходу. Ця реакція була ганебною. По суті, колективний Захід тоді умив руки, здавши Михайла Саакашвілі та Грузію. Жодних, навіть найпотішніших, санкцій проти Росії тоді запроваджено не було. І я впевнений, що саме тоді Путін зрозумів, що може регулярно підвищувати ставки. І їх було підвищено, коли Росія анексувала український Крим.

Якою була тоді реакція колективного Заходу? Знову ганебна, боягузлива. Так, санкції проти Росії ввели, але з них у Кремлі тільки сміялися. Сміялися та підвищували ставки. Почалася підтримка сепаратизму на Донбасі, створення ґрунту для відторгнення Донецької та Луганської областей нашої країни. А ще, наприкінці лютого 2015 року, зовсім поруч із Кремлем було показово вбито великого друга України, російського опозиціонера Бориса Нємцова. Це була страта. То справді був черговий виклик колективному Заходу, демократичному світу.

І знову ми побачили боягузливу реакцію, небажання жорстко ставити на місце кривавого російського диктатора. Він цю слабкість прийняв за згоду на нові злочини. До нього, до захоплення всієї України, він готувався ретельно, бо планував швидко перемогти. Фраза про "взяття Києва за три дні" була озвучена кремлівською пропагандисткою Марго Симоньян не просто так. Вона знала реальних планів керівництва своєї країни.

Як бачимо, ці плани провалилися. Героїзм та згуртованість українського народу, особиста сміливість та принциповість президента країни Володимира Зеленського, талант військового керівництва України, колишнього та нинішнього - все це зірвало плани Путіна. І змусило діяти колективний Захід. Який нарешті запровадив жорсткі санкції проти Росії. Який зрозумів, що з терористом не можна домовлятися. Але того, що терориста варто ліквідувати, Захід поки не зрозумів.

Так, ми бачили серйозну військову та фінансову допомогу нашій країні. Але будемо відвертими, вона мізерна в порівнянні з реальними можливостями США, НАТО, всього колективного Заходу. Якби вони ухвалили політичне рішення про розгром путінської Росії, обсяги і терміни військової допомоги нашій країні були б іншими. Тому що Путін знову та знову грав у гру на підвищення ставок. І ось сьогодні він підняв їх на новий рівень.

Цей теракт, жертвами якого мали стати президент України і прем'єр-міністр Греції показав, що в реальності справи в Росії йдуть геть погано. Вона програє. І Путін бачить порятунок лише у фізичному знищенні Володимира Зеленського, в тому, що таким чином він налякає лідерів усіх країн-союзників України. Путін свій хід зробив. Справа тепер за колективним Заходом. Якщо він знову виявить малодушність, тоді Путін остаточно злетить із котушок. І тоді він може дати наказ на усунення глави будь-якої держави світу, який йому "заважає".