Путін налаштований на довгу війну. Росіяни поділяють ці плани

Принцип колективної відповідальності має поширюватися на всіх громадян РФ без винятку

Росія дедалі активніше зосереджує витрати свого бюджету на фінансуванні війни проти України. Як повідомляють аналітики міністерства оборони Великобританії, державний бюджет країни-агресора на 2024 рік передбачає збільшення запланованих видатків на оборону приблизно на 68% порівняно з бюджетом на 2023 рік. Отже, витрати на оборону до 2024 року становитимуть близько 6% ВВП Росії. При цьому витрати на освіту та охорону здоров'я будуть заморожені на рівні 2023 року, що означає реальне скорочення через інфляцію.

Такі новини свідчать про дві важливі речі. По-перше, це черговий доказ того, що Володимир Путін готується до тривалої та кровопролитної війни. Усі розмови про перспективи дипломатичного закінчення війни – це чи самообман, чи маніпуляція. Спочатку потрібно перемогти на полі бою – а потім уже сідати за стіл переговорів для підписання Росією акта про капітуляцію.

Як це працює насправді, продемонстрував Азербайджан. Він повністю відновив свої суверенітет, територіальну цілісність, змусивши лідерів карабахської хунти оголосити про саморозпуск, при цьому заарештувавши і доставивши до Баку цілу низку її колишніх керівників, включаючи російсько-вірменського олігарха Рубена Варданяна. Прапор Азербайджану зараз майорить над Ханкенді, а прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян змушений регулярно повторювати мантру про визнання територіальної цілісності Азербайджану. І це говорить той самий Пашинян, який заявляв до 44-денної війни, що "Карабах – це Вірменія, і точка". Це той самий Пашинян, який наказав бомбити мирні азербайджанські міста – Гянджу, Барду, Мінгечаур. Кейс Азербайджана – чудовий приклад того, як можна і потрібно домагатися відновлення територіальної цілісності та суверенітету у країні-жертві окупації.

Так, неможливо порівнювати потенціал і можливості Росії та Вірменії, але Україна має дуже впливових союзників, які заявили про те, що підтримуватимуть її до переможного кінця. Незважаючи на всі плани Путіна, який підвищує військовий бюджет своєї країни. І тут ми приходимо до другого важливого моменту. Він у тому, що росіяни поділяють криваві плани свого президента. Вони бачать суттєве скорочення своїх реальних доходів, вони розуміють, що їхня країна перетворюється на аналог Північної Кореї, бачать, що Путін позбавляє їх сьогодення та майбутнього. Вони також знають, які ріки крові українців пролила їхня країна. Але вони не виходять на вулиці, не протестують. Я не вважаю протестом втечу росіян зі своєї країни. Це лише боягузтво, бажання вижити, нездатність протистояти людоїдським планам свого тирана. Відповідно, принцип колективної відповідальності повинен поширюватися на всіх росіян, і санкції з РФ не повинні зніматися довгі десятиліття після закінчення війни, що була розвʼязана Путіним за згодою його співгромадян. А Україна має мобілізувати усі свої ресурси для перемоги над Росією. Важлива консолідація всіх верств суспільства, всіх політичних сил задля досягнення головної мети. Вона є досяжною. Навіть не сумнівайтесь.

Спеціально для Gazeta.ua