Спроба штурму не вдалась. Росіяни несуть рекордні втрати

Якщо вони танки та бронетехніку втрачатимуть такими самими темпами, як людей, то їх вистачить уже не на рік, а лише на кілька місяців такої інтенсивної війни

За останні дві доби росіяни хоча і зуміли створити ефект раптовості для переходу в наступ біля Авдіївки, але ж самі цим ефектом для швидкості просування скористатись не змогли.

Тому замість швидкої операції по "замиканню" оточення навколо міста в них вийшли просто спроби штурмів із дуже високими втратами по техніці та живій силі, яких рашисти, мабуть, не мали ще з березня 2022 року.

І це не кажучи вже про те, що стратегічна мета переходу армії РФ до наступу на даний момент, тобто повна відмова наших військ від руху вперед, не досягнута. Де є можливість, ЗСУ продовжують наступальні дії.

Авдіївський напрямок – тут припала третина всіх атак рашистів за минулу добу, або близько 30.

Водночас дуже показовим є саме формат, який використовується нашими захисниками для знищення ворога тут – і постановка мінних полів для звуження простору для маневру бронетехніки рашистів, і використання "класичної" артилерії та протитанкових комплексів, ну і ударні та розвідувальні безпілотники також.

Тобто наші військові використали для погрому росіян їхню же практику дій, яку вони використовували до цього на півдні.

На цьому тлі дуже важливо, що наші війська продовжують наступати на Бахмутському напрямку.

Тим більш, що тут виникла дуже цікава "логістична" новина – "щось трапилось" із мостом по трасі Ясинувата–Горлівка, за 8 км від лінії фронту, по дуже важливій логістичній артерії ворога.

Чи то "бавовна", чи то інші "природні сили" подіяли. Незалежно від того, наскільки після цього просяде логістичний трафік у військ РФ, цю "раптову втому" моста вони дуже відчують.

Куп'янський та Лиманський напрямок – а тут цікаво, що росіяни теж намагались наступати і на Ізюм, і на Куп'янськ, було загалом 30 штурмів, але далі виникає один важливий нюанс.

Якщо намагатись наступати одразу на кількох напрямках, то це насправді називається "розпорошування сил", яке навіть віддаляє від бажаного результату. Якщо командування армії РФ вирішило при плануванні своїх наступальних дій цей базовий постулат проігнорувати, то нехай ніщо їм і не заважає марнувати свій наступальний потенціал, який вони ретельно накопичували протягом останніх кількох місяців.

Аналогічну характеристику можна дати і по Маріїнському та Вугледарському напрямках також.

Ну а південь загалом – ну от спочатку було те, що наші війська стримували атаки рашистів біля Вербового, а тепер наші війська в тому районі мають новий тактичний успіх.

Це, окрім всього іншого, показує не тільки те, що це саме наше командування вміє в "еластичну оборону", на відміну від росіян. Це заодно свідчить, що ймовірно, ЗСУ на цьому напрямку й далі наступатимуть таким "шаховим" порядком, умовно кажучи "пауза для оборони – крок вперед, пауза – вперед".

Ну і по втратах армії РФ – уже другий день поспіль рашисти втрачають майже 1000 "штиків" щодоби, і це в 1,5 раз більше, чим вони в середньому можуть мобілізувати за добу.

Якщо вони й танки та бронетехніку втрачатимуть і далі такими темпами, то їх вистачить уже не на рік, а лише на кілька місяців такої інтенсивної війни.

Оригінал