Пʼять природних сорбентів з їжі, які допоможуть очистити організм

Розбираємо лише ті, що не виводять мікроелементи та не чіпають гарну флору

Помітила, що багато з вас п'ють купу сорбентів, неясно навіщо. Термін "сорбент" має латинський корінь "поглинати". Це речовини, що здатні вбирати рідину, розчинені компоненти, навіть поглинати гази. Є більш агресивні – вони вбирають геть усе та доцільні при отруєннях, токсичному впливі. Такі сорбенти поглинатимуть й отруйні, й корисні елементи (мікроелементи зокрема), задача – просто вивести з організму через кишківник.

Є більш м'які. Які не виводять мікроелементи, не чіпають гарну флору, а паралельно можуть нести й користь. Про них розповім детальніше.

Пектин. Це полісахарид, який зазвичай добувають з яблук та цитрусів. Тож жуйте – зі всіма оболонками. Всмоктується мікробіотою в товстому кишечнику, є пребіотиком. Пригнічує вироблення прозапальних цитокінів, виводить частину холестеринових фракцій, радіонукліди та важкі метали.

Альгінати. Компонент водоростів. Місо-суп! Водорості в омлет. Виробляють із бурих морських водоростей. Абсорбують радіонукліди й важкі метали, не виводить хороші метали. Часто назначаю при питаннях до слизових ШКТ, бо загоюють її після гастритів та у відділах нижче – в кишківнику. Сприяють росту лакто- і біфідобактерій. Містять йод – щитоподібна подякує.

Хітозан. Якщо немає алергії на сіфуд та молюсків. Тут джек-пот. Сприяє загоєнню ран, має антикоагулянтний, антитромбогенний, бактерицидний та протипухлинний ефекти. Виводить зв'язані солі важких металів, патогенні бактерії, жовчні кислоти, добре впливає на ліпідний обмін (тому позиціонується для схуднення). Сприяє зростанню біфідо. Люблю, бо може посилювати ферменти, виділяти білки. Хронічні панкреатити та в кого гіперхолестерин – це вам, безпечно. Курсами, після консультації з лікарем.

Лігнін. Рослинний полісахарид, є в корі багатьох рослин. Непогано при умовно-загальному діагнозі "дисбіоз": пов'язує бактеріальні клітини патогенів, алергени, виводить важкі метали. Виявляє антиоксидантні властивості, загоює кишечник.

Бентоніт. Це глина високої якості, природний мінерал. Найвищі значення адсорбції іонів нікелю та свинцю – гарний для зв'язування важких металів. А ще аміаку (нагадаю, його можуть продукувати власні бактерії в кишківнику, ці гази зазвичай доволі зловонні).

З таких "кам'яних" ще є цеоліт, сапоніт – часто зустрічаються в природних м'яких сорбентах. Цеоліт містить ще купу просто корисних мінералів, сапоніт особливий, бо там є кремній, що бере участь у процесах побудови клітинних мембран, утворення сполучних хрящових тканин і стабілізує мембрани судин. Метилкремнієва кислота – основа складу відомого ентеросгелю. Бентоніт, цеоліт та сапоніт не виводять з організму корисні речовини: вітаміни, амінокислоти, поліненасичені жирні кислоти.

Звичайно, приймати не "про всяк випадок", а за призначенням.

Оригінал