Всі уявляли контрнаступ не так. Що відбувається насправді

Багато хто бачив його як щось на кшталт омріяного радянськими теоретиками ривка до Ла-Маншу. Але ЗСУ не стали перти в лоб на потрійну лінію оборони, от дива-то

Трішки по розкладам на фронті.

Забігаючи наперед – все, що я виклав нижче, є моїми роздумами згідно даних з відкритих джерел та окремих розповідей побратимів.

Є певна іронія в тому, що наш контрнаступ люди, далекі від війни – як в Україні, так і за кордоном, та й навіть в стані ворога – бачили інакше.

Вони його бачили як щось на кшталт омріяного радянськими теоретиками ривка до Ла-Маншу. Типу спершу пекло з неба впаде, а потім "Леопарди" вишикуються в лінію та спробують ломанутися до азовського узбережжя. Десь те вони й планували.

А насправді наш контрнаступ має ті ж особливості, як і попередній на Херсонщині, з поправкою на масштаб. ЗСУ не стали перти в лоб на потрійну лінію оборони, от дива-то.

Зараз, якщо хтось не зрозумів, бої йдуть більше в передпіллі першої лінії російської оборони, максимум на ній. І йдуть не навалою, а відносно малими групами, перекатами арта-танки-піхота. І на відносно короткі відстані.

Стратегія ЗСУ тут видна по статистиці втрат ворога. Уважні люди могли помітити, що різко зросли втрати російської артилерії. ЗСУ реалізує свою перевагу в дальності та точності засобів ураження. Зараз битва йде не за територію, а за сили та засоби. ЗСУ знекровлює противника, починаючи з найбільш важливого ресурсу – арти та техніки, на які приходиться 80% наших втрат.

В свою чергу, росіяни намагаються реалізувати свою перевагу в авіації. Одна з причин, через які обстріли Києва не просто тривають, а стають все більш різноманітними по номенклатурі зброї – росіяни хочуть, щоб якомога більше українських засобів ППО рятували мирних мешканців, а не заважали росіянам відпрацьовувати по нашим позиціям дронами та керованими авіабомбами.

Зараз йде гра на виснаження резервів – і тут мова не стільки про особовий склад, скільки про техніку. В кого вони закінчаться пізніше – той і в дамках. Стримувати український прорив без артилерії та особового складу, однією авіацією та мінними загородженнями росіянам буде важко. Як і ЗСУ – наступати без техніки.

Поки що це бодалово йде обережненько на нашу користь. Російські воєнкори знімають одні й ті ж "Леопарди" та "Бредлі" з різних ракурсів та волають про переможну перемогу, але тим часом в них різко зменшується арта, штаби, склади, офіцерський склад. Десь так було і на Херсонщині.

Все могло б бути трішки інакше, якби в України було краще з авіацією та ППО. Втім, все могло б бути інакше в інший бік, якби росіянська аналоговнєтна зброя відповідала заявленим характеристикам. Тому поки так.

Оригінал