Непокаране зло множиться. Чому я проти обміну Богуслаєва
Продати країну за 30 срібняків, а потім просто втекти? Занадто просто
Все, що треба знати про обмін Вʼячеслава Богуслаєва – це те, що непокаране зло множиться.
Зараз працювати на Росію в Україні нікому не страшно. Бо поки не впіймають – ти спокійно заробляєш гроші, коли продаєш життя своїх співвітчизників за рублі. А коли впіймають, тебе чекає кілька місяців неприємностей, а потім тебе обміняють на наших заручників з того боку фронту.
Що більше шкоди ти зробив Україні, що більше людей допоміг вбити, то вищі будуть твої шанси на обмін
І що більше шкоди ти зробив Україні, що більше людей допоміг вбити, то вищі будуть твої шанси на обмін. Тому є навіть стимул служити окупантам якісніше.
Саме тому у російських спецслужб немає жодних проблем із вербуванням зрадників.
Маю стійке переконання, що таких знакових персонажів, як Богуслаєв, міняти не можна. Їх треба судити, давати максимальні терміни, передбачені законом, і широко висвічувати ці процеси в пресі, робити показовими.
А ще такі особливо "заслужені" зрадники мали б часто ковзатися у камерах на слизькій підлозі і набивати багато гуль і синців на мордяках. Щоб потенційний зрадник мав сто разів подумати, перш ніж взяти свої 30 срібняків.
Тільки невідворотність покарання зменшує кількість зрадників і підвищує нашу безпеку.
