Сексологи чи дипломати? МЗС втрачає адекватність

Заявляючи про "кадровий голод", міністерство одночасно розкидається одними з найкращих

Я пам'ятаю, який резонанс викликав написаний у березні допис міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби про створення у зовнішньополітичному відомстві системи пошуку кандидатур на посади послів, яких також залучатимуть з-за меж дипломатичної системи. За словами Кулеби, зараз понад два десятки країн перебувають без українських послів через проблему кадрового голоду. "Я переконаний, що в Україні є сильні та професійні люди. Проблема лише в тому, що або а) ми їх ще не знайшли, або б) вони самі ще не дізналися про можливість взятися за надскладну, але надзвичайно необхідну роботу посла України" , – написав він тоді і повідомив про те, що тепер кожен охочий може запропонувати свою кандидатуру на роль посла.

Що тут сказати? Вся Україна досі коментує призначення послом у Болгарію Олесі Ілащук, яка не лише не має дипломатичного досвіду, а й загалом має досвід зовсім іншого штибу. Також пам'ятаю, скільки скандалів було з іншими українськими послами. Зокрема, із послом України в Азербайджані Владиславом Каневським. Який під час зустрічі з депутатами парламенту Азербайджану назвав азербайджанця, який загинув у боях за Україну... найманцем. Пан Каневський, усвідомлено чи випадково, сплутав слово "найманець" зі словом "комбатант".

Крім того, він примудрився нагородити грамотою одного з азербайджанських журналістів, який заявляв про готовність поїхати на Донбас, але з боку країни-окупанта. А ще Каневський оббрехав голову правління Українського конгресу Азербайджану, ветерана Першої карабахської війни Юрія Осадченка, перепостивши на своїй сторінці у Фейсбуці наклеп про нього. Цілком природно, що Осадченко подав до суду і на пані, яка написала наклеп про нього, і на посольство України. І знаєте, як вони виправдовуються у суді? І пані, і представник посольства заявляють, що вимоги опублікувати спростування зайві, тому що "ми ж прибрали цей текст зі своїх сторінок". Остаточного рішення з цього питання ще не ухвалено, але сам факт тиражування наклепу на адресу голови Осадченка, який в Азербайджані відомий як голова найшанованішої української діаспорської організації, є показовим. Як, втім, і інші дії Каневського, про які добре відомо у МЗС України. Але його поки що не зняли з посади, мабуть, побоюючись визнати велику кадрову помилку.

А тим часом сьогодні сталася надзвичайна подія: український дипломат Олександр Міщенко заявив, що звільнився з МЗС. Далі він розповів про те, що минуло майже чотири місяці з дня указу президента України Володимира Зеленського про його звільнення з посади посла України у Латвії, але за цей час Дмитро Кулеба так і не знайшов часу зустрітися з ним, аби обговорити подальшу роботу у центральному апараті МЗС. Мовою дипломатії ця ситуація містить у собі чіткий сигнал від глави МЗС, вважає Міщенко: дипломат, який має 30-річний дипломатичний досвід на керівних посадах, міністерству не потрібний. "Все це має досить дивний вигляд на тлі заяв Дмитра Кулеби про нібито існуючий у МЗС кадровий голод! У цих умовах я вирішив піти з дипломатичної служби", – констатував Міщенко.

Зауважу також, що в Азербайджані про Міщенка, який також працював там послом, залишилися найтепліші спогади. Він був жорстким дипломатом, який вміє відстоювати інтереси своєї держави, водночас розвиваючи відносини між нашими країнами. Саме він зробив демарш, змусивши тодішнього президента України Віктора Януковича виправдовуватись за ганебні схеми свого сина, який продавав українську зброю Вірменії. І ось такий принциповий кадровий дипломат подав сьогодні у відставку із системи МЗС. Це велика втрата для української дипломатії, яка, за словами Кулеби, "зазнає кадрового голоду".

Спеціально для Gazeta.ua