Україна отримала міжнародний ляпас – і жодних оргвисновків

Замість того, щоб шукати винних серед своїх, ми звинувачуємо країну, яка чи не найбільше підтримує нашу війну за існування

Два тижні тому відбувся епічний візит Володимира Зеленського в Польщу. Все дуже красиво, запевнення на весь світ у вічній дружбі і майбутньому знищенні кордонів між двома братніми країнами… А десять днів потому – бац! Польща забороняє не лише експорт, а й навіть транзит української сільгосппродукції.

Це як?! Ось же повідомлення за підсумками візиту Зеленського: "… президент України повідомив, що Київ і Варшава владнали суперечку через експорт українського зерна".

Мало того, прикладу Польщі послідувала ціла низка країн – й всі братні й партнерські (ну, за виключенням Угорщини). До того ж, у Словаччині для заборони експорту знайшли "гідну" причину: лабораторне дослідження збіжжя виявило надмірний вміст пестицидів. А це вже потужний удар по міжнародному іміджу України як знаного виробника сільгосппродукції.

Українці вже почали звинувачувати поляків у невдячності, спливли старі образи двох народів…

Нарешті, в аварійному порядку заборону на ввезення начебто скасували. Перемога? Проблема залишилась. Й цій проблемі вже рік. І чия провина, що вирішують її лише сьогодні в аварійно-скандальному порядку, – про це нам не розповідають.

Між тим, причина, що призвела до скандалу, не здолана. За минулий рік експорт українського збіжжя в Польщу зріс у 54 рази! Причина всім відома. Але ще минулого року польські фермери починали перекривати дороги, намагаючись припинити потік української агропродукції. Мовляв, Польща мала б бути країною-транзитером, а в дійсності всі польські склади забиті саме українським зерном, яке реалізується на місцевому ринку.

Ніхто не розповів нам, чому так сталося. Але ж передбачити, що без принципового вирішення проблеми це завершиться вибухом, було нескладно. А намагання заборонити експорт майже одразу після візиту українського президента до Польщі, де "суперечку владнали" – це вже грандіозний скандал.

Потрібні пояснення на найвищому рівні, а можливо, й відставки: чи в МЗС, чи в Мінсільгоспі, чи ще десь… Це просто яскравий прояв непрофесіоналізму, за який слід суворо карати. У кожної помилки є свій автор. А звинувачувати у цьому польську сторону – дуже необережний крок. Не в нашій ситуації робити такі заяви, особливо на адресу країни, яка чи не найбільше підтримує нашу війну за існування.

Оригінал