Відчуття втоми та зайва вага. Як визначити інсулінорезистентність

Небезпечно те, що інсулінорезистентність може прогресувати, якщо її вчасно не діагностувати

Цей стан буває прихований. Багатьох проявів можна не помітити в щоденних клопотах. Нерідко люди недооцінюють змін у своєму стані або ігнорують набір зайвої ваги, особливо в ділянці живота. Але інсулінорезистентність – це не лише проблеми з вагою.

Її початкові ознаки:

• порушення пам'яті, головні болі, відчуття втоми;

• запаморочення і слабкість у разі відсутності їжі понад 2-3 години;

• потяг до певних продуктів (наприклад, до солодкого);

• злість і агресія, якщо довго не вживати вуглеводів;

• часті переїдання;

• сонливість після приймання їжі;

• безуспішні спроби нормалізувати вагу, вага знижується погано або не знижується взагалі.

Окрім того, дуже часто інсулінорезистентність йде пліч-о-пліч з іншими наслідками порушень обміну речовин – синдромом полікістозних яєчників, захворюваннями щитоподібної залози. У чоловіків може знижуватися рівень тестостерону. Все це ускладнює точність встановлення проблеми зі здоров'ям. Небезпечно те, що інсулінорезистентність може прогресувати, ще більше впливаючи на збільшення жирової тканини.

Важливу роль у розвитку такого стану має:

• високий індекс маси тіла;

• зайва вага в ділянці живота. Обсяг талії в нормі має бути не більше ніж 94 см (у чоловіків) або 80 см (у жінок). У здорових чоловіків співвідношення окружності талії до стегон не має перевищувати коефіцієнт 1.0, у жінок – 0.8. Тому вимірювання обхвату талії – найпростіший метод визначення ступеня ожиріння;

• малорухливий спосіб життя. Відсутність фізичних навантажень погіршує реакцію м'язової тканини на інсулін;

• спадковість.

Точно визначити, чи маєте ви інсулінорезистентність, допоможуть наступні аналізи:

1. Глікований гемоглобін.

2. Глюкоза.

3. ТТГ.

4. Холестерин та його фракції, тригліцериди (ліпідний профіль).

Оригінал