Що з протиповітряною обороною в Польщі?

Чи можуть поляки самі себе захищати від рашистських ракет

Після позавчорашнього прильоту по Польщі під час ракетної атаки РФ було багато подиву про те, що як же НАТО (як збірна сума військової потужності країн-учасників) могло "проспати" атаку. А в тому й проблема, що у навіть у тих же поляків ППО – скоріше на символічному рівні.

Якщо брати дані по частинам протиповітряної оборони в складі ВПС Польщі – то є лише одна батарея С-200В, яка прикриває Варшаву, та 17 комплексів С-125 Neva SC (у мобільному варіанті, на гусеничному шасі).

Якщо брати дані по частинам армійської ППО в складі Сухопутних військ Польщі, то ту картина виглядає дещо багатшою.

Зокрема, поляки досі мають на озброєні 20 комплексів 2К12 "Куб", 64 комплекси "Оса-АК" (ця цифра – станом на кінець минулого року), 42 ЗРК малої дальності Poprad, 20 зенітно-артилерійських комплексів ZSU-23-4MP Biala (польський апгрейд "Шилки), та близько сотні комплексів Pilica – гібриду модифікованої ЗУ-23-2 та ПЗРК Piorun. Також – близько 300 одиниць класичних ЗУ-23-2.

Але найбільш колоритною виглядає ситуація із засобами ППО для військово-морських сил Польщі. Їх флот має два зенітні дивізіони та дві зенітні батареї, озброєні зенітками С-60 та ЗУ-23-2 і "Перунами". І таким нехитрим нарядом сил поляки прикривають зокрема гордість своїх ВМС – дві батареї берегових ракетних протикорабельних комплексів NSM.

Звісно, доктрина НАТО передбачає: протиповітряна оборона в першу чергу опирається саме на авіацію, наземні засоби – це вже в другу чергу. Але і з авіацією у поляків не те щоб зовсім радісно.

ВПС Польщі зараз мають в своєму розпорядженні 3 ескадрильї на 48 винищувачів F-16, які також "заточені" й під ударні функції. Та 2 ескадрильї на 22 винищувачі МіГ-29 та 6 навчально-бойових МіГ-29УБ. І тут все у поляків по винищувачам. Обіцяні F-35 будуть не раніше 2025-2026 років.

Із тактичної авіації у поляків – ще 18 літаків Су-22М, які можуть хіба що працювати по ворогу некерованими авіабомбами. Або вести розвідку, використовуючи підвісні контейнери з апаратурою радянського виробництва.

Як на таку велику країну авіації, м'яко кажучи, недостатньо. Польща це прекрасно розуміє, тому вимушена буквально "латати діри підручними засобами". Наприклад, Варшава хоче придбати ще хоча б дві ескадрильї нових F-16, але черга на такі літаки розписана до початку 2030-х років.

Оперативно втілити в життя поляки змогли дещо інший варіант – замовити поставку 50 південнокорейських навчально-бойових FA-50 для заміни своїх МіГ-29 та Су-22М. Справді, Польща зараз веде програму Wisla по закупівлі та виробництву 4 батарей (16 ЗРК) комплексів Patriot. Але вони встануть на бойове чергування не раніше 2025 року.

Cхожа ситуація із програмою Narew, в рамках якої поляки купують у Великої Британії новітні ЗРК середньої дальності Sky Sabre. Перший комплекс цього типу Польща отримала в липні 2022 року, ще один має отримати до кінця цього року, а от поставка інших 21 комплексів розтягнеться на декілька років.

На такому фоні в тамтешній профільній пресі уже поволі звучать різні екзотичні пропозиції. Наприклад, що Польщі потрібно будувати загоризонтні РЛС для виявлення крилатих ракет РФ на дальній дистанції. Або ж перебудувати енергетичну інфраструктуру так, щоб вона "вміщалась" у зону покриття існуючих та перспективних засобів.

Бо поляки чітко розуміють: у них ресурсів не вистачить на "радянську" щільність прикриття ППО. Навіть всупереч тому, що оборонний бюджет на 2023 рік досягатиме рекордного показника в $21 млрд.

Оригінал