Є причина, чому бункерний недомірок не капітулює

Він є екзистенційним злом, а воно, на жаль, живуче

Чомусь ми уникаємо розмови на містичні теми. А даремно. Релігія завжди по-своєму пояснювала феномени життя та людської душі. І нерідко ці поняття давали досить точне розуміння реальності, яке пізніше, вже використовуючи наукові поняття, визнавали і корифеї науки. Ті самі Зігмунд Фройд і Карл Юнг нерідко зверталися до релігійних понять, віддаючи належне релігійному інструментарію, який давав досить точні картини дійсності.

Здавалося би, як у наші часи, коли Середньовіччя залишилося в далекому минулому, можна всерйоз говорити про такі речі? Хіба досі хтось вірить, що існують злий дух, Сатана, Диявол, Мефістофель?

А хіба ні? Людина (а таких в Україні чи не більшість), яка вірить в Бога, не може не вірити і в наявність його протилежності. Бо що є гріх, як не спокуса, і хто спокушає, як не лукавий? Чи не варто розглядати те, що зараз відбувається в Україні, з точки зору боротьби сил Добра і сил Зла?

Лукавий спокушав самого Христа, коли той провів сорок днів у пустелі. Спокушав володінням земними царствами... Не вдалося. Нічого не нагадує? Ким був би Христос, якби спокусився? Він став би Сатаною, його слугою.

Ознаки сатанізму у бункерного діда (як у такого самого недомірка і жалюгідного кривляки Гітлера) не помічав хіба що лінивий. Які ознаки Сатани? Перш за все пиха, поза, хитрість, єхидна усмішка, лукавство, обман, брехня, підступність, нахабство, жорстокість, бездушність, залякування, злоба, гра, викручування, насмішка. Пам'ятаєте єхидну усмішку кремлівського сморчка, коли його запитали, а що сталося з лодкою "Курськ"? "Ана утанула". Знайдіть відео в інтернеті. Це диявольська усмішка. Загинули, задихнулися під водою моряки. Жінки цих моряків, матері плакали на березі моря, а він усміхався! Це усмішка Сатани. А "мачіть в сартірє", а всі ці безкінечні злобні погрози опозиціонерам і світу?

Чи не тут розгадка поклоніння росіян "вєлікаму Путіну"? Бо всю цю позу, весь цей перерахований набір гидотних якостей, спровокований в людині злою силою, російське деморалізоване стадо сприймало і сприймає досі як силу. Сила, за їх розумінням, – у позі, у писі, у вмінні висміяти, обманути, обіграти, змахлювати, в нахабстві, у злобі, в жорстокості, в бездушності. Не в доброті. Це все ознаки сатанинської сили! Тільки вони не розпізнають в собі ці почуття як злі, сатанинські, не бачать, хто в них вселився.

І тут варто згадати, в якому середовищі Сатана має великий доступ до людської душі: це середовище карних злочинців, "уголовників". Хоча і там зустрічаються різні люди, однак загалом саме там панує культ грубої сили, чітка ієрархія, наверху якої знаходиться так званий пахан. Там вважають крутим того, хто вміє обхитрити, "кинути", обвести навколо пальця, бути підступним, лукавим, нахабним, жорстоким.

Саме таким є і продовжує бути бункерний сморчок, недомірок-ліліпут, у якого трясуться руки, ходять туди-сюди ноги, що всі (тільки не росіяни) бачать, але він грає "пахана". І росіяни вірять, що він сила, вірять образу.

Ось в такому середовищі – в кримінальному – Сатані є місце для дії. Там панує нелюдське ставлення до людини, там можливі – і це на кожному кроці – фізичне насильство, знущання, а то і вбивства людей. Цій проблемі я посвятив роман "Маша, або постфашизм". Фашизм і кримінал, бандитизм, злочин – нероздільні.

Усі ми запитуємо: звідки у Рашки, у її диктатора, така сила? Попри всі невдачі, явні програші, армія Сатани викручується, вивертається, опирається, то тут, то там накачує м'язи, хоча би і з допомогою різних мобілізацій та іранських дронів, знаходить покупця нафти і газу на Сході, щоби мати гроші на війну... Завтра ще щось вигадає. Чому воно не капітулює, чому не здихає? Чи не тому, що це зло, екзистенційне зло? А зло – живуче?

Згадаймо легенду про неймовірну "везучість" кремлівського маніяка, як йому вдалося легко без бою захопити Крим, і світ фактично проковтнув це... Хто йому допомагає на цій Землі? З ким він підписав угоду?

Чимало українців, бачачи, що дракон не здихає, а його відрубані голови знову виростають, впадають якщо не в розпач, то в сумніви. Надіялися, що Рашка буде розгромлена за три місяці... Але варто згадати, що сумнів, зневіра в перемогу добра – це також підступи злої сили.

На щастя, крім Сатани, є ще і Бог, всесильний. І весь світ бачить, що Україна – страдниця, і на її стороні Бог, добро. ЗСУ – це чоловіки, які буквально захищають своїх дітей, батьків і жінок. Увесь світ бачить, де є добро, а де – зло. Бачить, що армія орків – це зло, причому відкрите, нахабне. Це нація, яка буквально біснується. Нею оволоділи ті самі бєси, про які попереджав Достоєвський, хай там якою він сам був неоднозначною особистістю. Хіба всіма цими Соловйовими, Скабєєвими не володіє злий дух? Хіба не він це біснується, бризкає слиною? Не він спричиняє явні конвульсії? Сила зла в тому, що вона заразна. Хіба "прості" росіяни не вибухають радістю, коли ракети кремлівського відьмака убивають українців, руйнують їх будинку, позбавляють їх світла і тепла? Де їх людяність? А де людяність Сатани? Хіба не він зробив з росіян зомбі, які живуть у світі тотальної брехні?

Людяним буває Бог, а не Сатана.

Сатана оволодів Рашкою і веде бій з Богом. Але все, що біснується, перебіснується і загине. Як відомо, Бог завжди отримує перемогу над Сатаною, бо його сила інша, іншої природи. Він – світло. Тому кінцева перемога за ним.

Оригінал