Загадку бункерного діда розгадано

Він може існувати лише доти, доки когось лякає

Зрозуміти психотип бункерного діда-гопника та чому він постійно буде зі всіма "воювати", просто. Проблема – в глибинах його психології, в його "я". Це "я", самоповага до себе (без якої людина не може існувати), будується завдяки тому, що його хтось боїться. Саме щоби поважати себе, щоби "бути", гопник виходить з підворітні і починає до вас чіплятися. Лякати, відбирати смартфон (насправді не смартфон йому потрібен, а щоби себе поважати).

Хтось поважає себе за те, що вирішив складну задачу, створив симфонію, прибрав двір, зварив їсти дітям... Хтось поважає себе за конструктивну дію, за створення позитивної реальності. Тільки не гопник. Він нічого не створює, він лякає і відбирає смартфон. На інше він не здатний, ніщо інше не створює самоповагу. А як людина може жити без самоповаги?

Маючи найбільші у світі природні ресурси, бункерний дід мав усі шанси перетворити Рашку в рай. Золоті дощі за газ і нафту лилися зливою на його голову. За ці гроші він міг би прокласти сучасні дороги по всій РФ, газифікувати кожне село, побудувати на місці халуп і хрущовок, що перебувають у страшному стані, сучасні світлі квартали по всій країні, де не було би місця туалетним будкам у дворі, сміттю під вікнами. Він міг набудувати в кожному містечку і навіть селі просторі бібліотеки зі стінами зі скла, де можна було би кожному сидіти в м'яких кріслах і читати книгу, кінотеатри, будинки культури…

Він міг прокласти через всю країну сучасні автобани і швидкісні поїзди, які би летіли зі швидкістю 300 км за годину. Він міг би зробити з Росії "Захід", як зробили свого часу "Захід" у себе японці, південні корейці, ті самі португальці. Де давно вже нема будок-туалетів та вигрібних ям. Він міг увійти в історію як творець, благодійник, мудрий правитель. А якби він ще дав людям свободу...

Хіба за це, за таке "чудо", за перетворення Росії в квітучий сад, зручний для життя, не можна було себе поважати, та ще як? Так чому бункерний дід пішов зовсім іншим шляхом? Тому, чому гопник з підворітні не математичні задачі рішає, не симфонії творить, не двір прибирає, а просто лякає вечорами мирних людей, демонструючи нахабство. А веде він себе так тому, що не знає: може бути інший грунт для самоповаги, для буття.

Звідки беруться гопники – інше питання. Явно з дитинства, з підліткового періоду, з середовища, в якому тебе поважали лише якщо ти був нахабним, агресивним, вмів залякати. Бункерний дід вийшов з ленінградської підворітні, де себе можна було поважати, лише коли ти був фізично сильним. Тому майбутній бункерний дід пішов на карате. Потім він пішов в таємну структуру, яка давала владу над людьми, маніпулювала ними, мала за іграшки – в КДБ.

Тож висновок такий: бункерний дід існує для себе лише доти, поки лякає. А навіть якщо він би й захотів шукати інший грунт для самоповаги, то вже пізно: він уже дід, а РФ перетворена на помийку і звичайну бензоколонку, яка розвалиться, щойно ніхто не під'їде до неї брати бензин. Вже не побудувати по всій країні автострад і швидкісних поїздів, чистих сучасних зелених кварталів зі всіма зручностями замість хрущовок, трущоб. Вже не побудувати бібліотек і кінотеатрів. І часу на життя вже нема, і гроші всі розкрадені дружками і ним особисто. Залишається лише вискакувати з підворітні і лякати ножиком мирних людей. Відбирати у них смартфони, а то і штрикати ножиком в тіло. Щоби бути. Щоби поважати себе. А він хоче бути. "Я є, поки мене бояться".

Ніхто вже не змінить бункерного діда. Як ніхто не змінить гопника, який ніколи не стане будівельником бібліотек, композитором, вченим, садівником.

Спеціально для Gazeta.ua