Агресор розуміє лише мову сили. Доведено Азербайджаном

Україна має винести урок з 44-денної війни та зрозуміти: окупанта потрібно примусити до капітуляції. Іншого вибору не дано

Два роки тому, 27 вересня 2020 року, розпочалася 44-денна війна. Почалася вона через різке збільшення і так великої кількості провокацій, скоєних Вірменією. Наведу лише один приклад. Внаслідок артобстрілу з вірменської сторони між 17:00 та 18:00 27 вересня загинули п'ятеро членів родини Курбанових (усі – цивільні) та було пошкоджено кілька будинків у селі Гашалти поряд із курортним містом Нафталан.

У цьому селі приблизно 1200 мешканців. Внаслідок влучення по будинку Надіра Курбанова загинули його 69-річний батько Ельбрус, 69-річна мати Шефіят Курбанова, 39-річна дружина Афаг Амірова, 14-річна племінниця Фідан Курбанова та 13-річний син Шаріяр. Як констатувала пізніше Human Rights Watch, у ході 44-денної війни вірменські збройні сили наносили по азербайджанській території незаконні невиборчі удари з використанням реактивних снарядів та оперативно-тактичних ракет.

У результаті загинуло щонайменше 11 дітей. Усі вони стали жертвами жахливого обстрілу азербайджанських населених пунктів під час 44-денної війни.

Знайома для українців, на жаль, картина. Російські окупанти, які зазнають поразки на полі бою, також обстрілюють мирні міста, вибираючи своєю метою мирне населення – людей похилого віку, жінок, дітей. Нинішнє керівництво Вірменії всіляко намагається прикрити свій сором фіговим листком аргументу про власну "демократичність". Але це примітивна брехня. Бо не може називатися демократичною держава, яка понад чверть століття тримала під окупацією 20% території сусідньої країни і відмовлялася виконувати резолюції Ради безпеки та Генеральної асамблеї ООН.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зробив неминучим 44-денну війну, заявивши, що "Карабах – це Вірменія, і точка". А Давід Тоноян, який займав тоді посаду міністра оборони Вірменії, хвалько заявив, що "нова війна закінчиться захопленням нових азербайджанських територій". Офіційний Єреван просто не лишив вибору.

У результаті у відповідь на обстріл вірменською стороною кількох азербайджанських населених пунктів 27 вересня 2020 року почався наступ азербайджанських військ із масштабним застосуванням авіації, бронетехніки, артилерії, ударних БПЛА. Контрнаступальна операція отримала назву "Залізний кулак". Він обрушився на голови вірменських окупантів з усією силою азербайджанського народу.

Розгром армії окупантів розпочався першого ж дня 44-денної війни. Вже в другій половині дня міністерство оборони Азербайджану повідомило, що азербайджанська армія зайняла сім сіл. У результаті Азербайджан здобув велику перемогу. Хвастливий Давид Тоноян у результаті був відправлений у відставку і зараз перебуває під слідством. А Нікол Пашинян був змушений був підписати тристоронню заяву – по суті, це був акт про капітуляцію Вірменії. Так, наша країна показала всьому світу, як потрібно відновлювати свою територіальну цілісність, як потрібно змушувати країну-окупант до миру, як потрібно домагатися дотримання міжнародного права, всупереч позиції провідних світових держав. Так само – великої перемоги над окупантами, звільнення всіх окупованих територій, примусу агресора до підписання капітуляції – Азербайджан бажає Україні.

Спеціально для Gazeta.ua