В Росії не буде революції. Вона трісне інакше
Суб'єктам федерації, хочуть вони того чи ні, доведеться повторити шлях колишніх союзних республік
Росіяни протестують проти мобілізації. Одиницями. Десятками. В кращому разі сотнями. Їх справді шкода, бо ці протестанти фактично віддають себе на заклання. Адже їх в масштабах Росії була і буде мізерна меншість – абсолютно недостатньо для того, щоби чинити силовикам успішний опір і зрештою змусити уряд змінити свій курс.
Чому ж їх так мало?
Бо альтернативної політичної програми, яку б підтримала скільки-небудь значна кількість росіян, не було й нема. Нема відчуття, що багато (хай навіть не більшість) росіян спільно хочуть чи вимагають від свого уряду чогось одного. Та й звідки цим вимогам взятися? Адже для росіян просто немає жодного іншого загальноросійського "ми", ніж те, яке пропонує їм уряд.
Росіяни ніколи не прагнуть спільними зусиллями змінювати правила: вони прагнуть здобути лише виняток кожен для себе особисто
Гедрік Сміт, автор книги "Росіяни" (The Russians), влучно підмітив, що росіяни ніколи не прагнуть спільними зусиллями змінювати правила: вони прагнуть здобути лише виняток кожен для себе особисто. І це симптоматично: адже "континентальна імперія", на відміну від національної держави, є не виразником, а виробником і монопольним провайдером спільної ідентичності.
Якщо ніщо інше, крім спільної держави (спільного підданства), вас не об'єднує, як ви об'єднаєтеся для спільного опору якимось небажаним для вас діям цієї держави?
Єдине, для чого в цій ситуації ви можете об'єднатися не навколо держави, – це для суто руйнівних спільних дій ("русский бунт", який за визначенням не має жодної позитивної програми) або для взаємодопомоги між тими, хто прагне втекти чи сховатися, коли це зачепить їх особисто (той самий "індивідуальний виняток").
Що ми зараз і спостерігаємо.
Не буде в Росії ні революції, ні "майдану"
Тому не буде в Росії ні революції, ні "майдану". А буде лише подальший розпад на уламки – коли імперський центр знову, як в 1991 році, ослабне настільки, що альтернативою і порятунком масово здаватиметься об'єднання навколо локальнішого центру, і суб'єктам федерації, хочуть вони того чи ні, доведеться повторити шлях колишніх союзних республік.
Лупаймо сю скалу, вона вже тріскається.
Коментарі