Що спільного між хрещенням Русі та Днем української державності
Сьогодні на полі бою ми виборюємо не лише незалежність, але й повернення нашої власної історії
Сьогодні, 28 липня, ми відзначаємо День хрещення Русі, а з нинішнього року – ще й День української державності. Чому так?
У "Повісті минулих літ" та інших творах нашого Середньовіччя проводиться ідея про те, що кульмінацією життєвого шляху Русі стало прийняття християнства. Так влада князів подається літописцями як божий промисел, що руками князів прилучив Русь до "вічної благодаті", яка прийшла із хрещенням.
Однак перші роки правління Володимир очолював наступ язичництва на християнство. Ставши великим князем, Володимир збудував велике язичницьке капище з ідолами основних племен Землі Руської. Цей символічний крок мав показати єдність величезної держави, зітканої із великої кількості різноманітних племен. Але спроби опертися на традиційну релігію потерпіли поразку. Кожне плем'я, окрім центрального божества, мало ще й власних жерців зі їх авторитетом і впливом.
Нова релігія мала б зцементувати державу і "освятити" владу київського князя на величезних просторах Землі Руської
Поступово князь Володимир усвідомив потребу нейтралізації язичницької верхівки та запровадження єдиної ідеологічної системи. Вона мала б зцементувати державу і "освятити" владу київського князя на величезних просторах Землі Руської. Крім того, як зазначає професор Салтовський, "нова релігія була покликана замінити традицію виборності князя, залежності його від волі віча та забезпечити станові привілеї соціальним верствам, що служили опорою монархії. Такою новою релігією стало християнство". За допомогою християнства Володимир подолав місцеву язичницьку верхівку та зменшив вплив вічового народоправства в Землі Руській.
Святкування 28 липня Дня української державності є правильним та актуальним. Хрещення Києва в 988 році було актом передусім політичним. Спрямованим на зміцнення державної влади князівської династії. Згодом це мало вирішальний вплив на керованість державою, її ідеологію, зовнішні зв'язки Русі та всю подальшу долю Східної Європи аж до сьогодні.
Московсько-російська ідеологія і держава несуть в собі ординське ядро, яке загорнуте у відблиски київської православної культури
Московсько-російська ідеологія і держава несуть в собі ординське ядро, яке загорнуте у відблиски київської православної культури. Користуючись тим, що колись території сучасної Росії були віддаленими (дикими) окраїнами Землі Руської зі столицею в Києві, Москва виробила свою власну ідеологію, яка нібито дає їй право володіти Києвом.
Але ця ідеологія є такою ж хибною, як вчення про комунізм і світову революцію.
Україна сьогодні на полі бою виборює власну незалежність від орди. А відзначення Дня хрещення Русі, як Дня української державності – це повернення нам нашої історії, нашої величі, яка була відібрана ордою.
І, будь ласка, не пишіть "Київська Русь". Не було такої держави. "Київську Русь" придумали російські історики у XIX столітті, щоб довести, що Русь була не одна. Що була ще Галицька, Суздальська, а потім і Московська Русь. Могутня ж середньовічна держава-цивілізація на Сході Європи зі столицею в Києві називалася просто Русь, або Руська Земля.
Ексклюзивно для Gazeta.ua
