Гроші на війну: три джерела
Видатки зростатимуть - армія не воює без грошей, так само, як без людей чи без зброї.
Три місяці війни. Незабаром буде так, що всіх податкових надходжень вистачатиме на фінансування лише Збройних сил.
Якщо коротко.
1. Нам вже зараз не вистачає приблизно $4 млрд на місяць. Буде більше.
2. Витрати на армію зростають та продовжать зростати. З 65-67 млрд грн у перші місяці війни до майже 100 млрд у травні. Ці видатки надалі зростатимуть - армія не воює без грошей, так само, як без людей чи без зброї. Це рівнозначні сторони того бісового трикутника.
150 млрд грн щомісячних витрат на армію - це питання лише часу, причому, короткого. А то й всі 200.
Взяти грошей ще можна трьома способами:
1. Міжнародна фіндопомога у всіх виглядах - гранти, кредити, офіційне фінансування. Під час війни будь-які кредити це по суті допомога.
2. Запозичення в банків через продаж ОВДП. А також в населення та в нерезидентів, але в них немає стільки грошей, скільки нам потрібно.
3. Емісія, друк грошей Нацбанком - він же інфляційний податок. Спосіб, яким у травні й червні профінансували левову частку потреб бюджету.
"Пункт 3: Емісія" буде в будь-якому разі, якщо не вдадуться перші два пункти. Що ми й спостерігали у травні-червні. Тобто, якщо не вдасться залучити допомогу від міжнародних партнерів чи вільні кошти банків - на ринкових умовах, чи "примусовою мобілізацією", то платитимуть всі. Бо інфляція - супутник емісії - "ляже" на всіх.
Допомогу від партнерів можна назвати хоч планом Маршала, хоч коштами на відновлення, хоч на підтримку, хоч милостинею - вордінг у цьому контексті не так важливий, як гроші.
Коментарі