Збирачі полуниці стали лицарями

Війна допомогла нам і всьому світу зрозуміти, хто ми є

Війна Росії проти України спричинила без перебільшення тектонічні зміни ідеологічного поля в Україні. Протягом усього періоду незалежності й аж до 2014 року більша частина громадян України перебувала в полоні міфу про братні народи, який Москва вибудовувала три століття. Цей міф впливав на політику та, як наслідок, на ідеологію державотворення. Тема зовнішнього вектору була полем ідеологічної боротьби всередині України, а сама ідеологія держави була розмитою.

Це стало однією з причин окупації Криму і гібридної війни. Адже розмита ідеологія була комфортним полем, де російські центри формували громадську думку в інтересах свого замовника. Окупація Криму була б неможливою, якби громадська думка там не була готовою до цього. Те ж саме стосується і Донбасу.

Після анексії Криму і початку конфлікту на Донбасі стався обвал показника доброзичливого ставлення українців до Росії. Якщо у 2008-2014 роках він становив 85-90%, то із 2014-го й пізніше ці показники різко впали до 30-45%.

Попри все, в умовах анексії майже половина населення України продовжувала позитивно ставитися до Росії. Соціологи пояснювали таку ситуацію тим, що багато українців мають родичів в Росії, економічна кооперація продовжувалась. До того ж, люди тоді розділяли режим Володимира Путіна і росіян як народ.

Після 24 лютого 2022 року у ставленні українців до Росії встановився абсолютний національний консенсус. Опитування, оприлюднене групою "Рейтинг" у березні 2022 року, показало, що 95% громадян вважають Росію "однозначно ворожою", ще 3% — "скоріше ворожою", ще по 1% обрали відповіді "нейтральна" та "важко відповісти". Білорусь 52% та 32% вважають "однозначно" та "скоріше" ворогом.

На польському напрямку відбулася абсолютно зворотна тенденція. Соціологи ще до війни фіксували, що найбільш дружньою країною українці вважали Польщу. Але з тим об'ємом допомоги і підтримки, який надала Україні польська держава і суспільство після 24 лютого, симпатія українців до Польщі ще більше виросла. Так, 92% респондентів в Україні позитивно ставляться до президента Польщі Анджея Дуди.

Величезні зміни сталися у свідомості поляків і щодо сприйняття українців. До війни у масовій свідомості поляків побутував образ України як держави корумпованої, погано організованої, з великим рівнем злочинності, але такої, що має значення для формування загальноєвропейського клімату. Раніше поляки сприймали українців як народ з кола східноєвропейських націй, росіян та білорусів, до яких поляки відчувають якнайменше симпатій.

Довоєнний образ українця в Польщі — це будівельник або збирач полуниці, який полюбляє випити. Але війна обернула все навпаки. Сьогодні українці для поляків — це лицарі, які б'ються за них і всю Європу. "Дякую вам за те, що ви захищаєте Європу перед нашестям варварства та нового російського імперіалізму, що показуєте тиранам їхнє місце, що довели, що дух вільного народу сильніший. Дякую вам за це від щирого серця", — заявив з трибуни Верховної Ради президент Польщі Анджей Дуда 20 травня 2022 року.

Війна також встановила чіткі зовнішні орієнтири для України. У 2019 році в Конституції України закріплено стратегічний курс держави на повноправне членство в ЄС і НАТО. Повномасштабна агресія Росії 2022 році сприяла встановленню в Україні стійкої ідеологічної однорідності. Ідея про те, що Україна має стати членом ЄС і НАТО, бути сильною у воєнному плані, вийти на кордони 1991 року, є тотальною.

Війна започаткувала формування національного міфу про місію України. Від "захистити Європу і цивілізований світ від орди" до "зруйнувати імперію зла". Якщо заглянути в недалеке майбутнє, після перемоги у війні Україна має стати архітектором безпеки у Східній Європі від Балтики до Чорного моря.

Отже, з плюсів в Україні маємо абсолютну ідеологічну єдність щодо вектору держави та в питанні хто друг, а хто ворог. Сучасну героїку і маскультуру, яка стала світовим трендом. Проглядаємо й місію України: "зруйнувати імперію зла" і стати гарантом безпеки Східної Європи. Війна жахлива, але вона творить ідеологію нації.

Ексклюзивно для Gazeta.ua