Росія не відмовилася від мети зруйнувати українську державність

Ми не повинні впадати у хибне почуття ейфорії після першої перемоги Києва

Трохи більше ніж 100 днів тому президент Росії Володимир Путін зробив ставку на війну в Україні. До 24 лютого Москва займала 7% території країни. Тепер 20%. Внаслідок рішення старіючого самодержця третина українців змушена була залишити свої домівки. Російські солдати вчинили невимовні військові злочини і злочини проти людяності. Москва заблокувала всі українські порти, задушивши українську економіку та поставивши мільйони людей у ​​світі перед загрозу голодної смерті, якщо заборону не знімлять найближчим часом, — пише Мелінда Гарінг для Atlantic Council.

Україна виграла першу фазу війни, але наступна фаза не буде легкою. Москва хотіла за лічені дні взяти Київ та поставити нового лідера. Але українці прогнали їх. З того часу Москва переорієнтувала своє вторгнення на Донбас, де вирують бої.

Є всі підстави для занепокоєння, оскільки суспільний інтерес до війни та ентузіазм щодо прийому біженців в Центральній Європі може слабшати, і щодня з'являється все більше повідомлень, що на Донбасі українці програють у чисельності та озброєнні. За оцінками однієї газети, російські сили перевершують українські за чисельністю 7:1, а одне джерело у Дніпрі називає цифру ближчою до 3:1. Також є повідомлення, що українській стороні бракує боєприпасів. За оцінками президента Володимира Зеленського, щодня гине від 60 до 100 українських солдатів, що є дуже високим показником.

Тим не менш на щорічній конференції Globsec 2022 у словацькій столиці Братиславі можна було побачити майже забуття, що результат української війни не вирішений. Багато панельних та приватних дискусій оберталися навколо заплутаних дискусій про відновлення України — завдання колосальне, але в жодному разі не гарантоване.

У той час як фотографії руйнувань, завданих війною, прикрашали вестибюлі готелю, багато учасників носили жовті та сині стрічки та значки з українськими прапорами, а українські музиканти щовечора зворушливо співали. Так можна описати загальну атмосферу конференції та настрій еліт Центральної Європи. Але жодна панель не була присвячена реальній військовій оцінці чи похмурій реальності на Донбасі.

Одна людина повернула нас до реальності. Міністр оборони України Олексій Резніков виступив через Zoom і дав тверезий звіт про стан справ. Він попередив, що Київ поступається озброєнням на Донбасі, а у Москви "необмежений запас" боєприпасів.

Рєзніков закликав керівників швидко відправити важке озброєння у великих кількостях та попросив реактивні системи залпового вогню, танки, артилерію, безпілотники, протикорабельні комплекси, системи протиповітряної та протиракетної оборони. Прямолінійною, але терплячою мовою закликав європейських бюрократів прискорити постачання зброї та попередив, що кожна затримка означає нові смерті українських солдатів. "Характер війни змінився, і тепер у нас інші потреби", — сказав він.

Крім зброї, є політичні клопоти. ЄС 23 червня ухвалить рішення про надання Україні статусу кандидата у члени ЄС. У розмові на Globsec із Києва президент Зеленський закликав ЄС невідкладно підтвердити статус кандидата. Зі своєї сторони, із Зеленським погодилася голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

"Думаю, це не лише наш стратегічний інтерес, а й наш моральний обов'язок уможливити приєднання України до ЄС", — заявила вона 2 червня.

Деякі експерти в кулуарах Globsec казали мені, що Києву дадуть статус кандидата в члени ЄС, але порадили не надто радіти, бо статус радше символічний, ніж змістовний. Інші побоюються, що Франція, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Угорщина заблокують вступ України.

Ще одна велика проблема війни — демографічна ситуація в Україні. Країна втрачала людей ще до війни, і ситуація лише погіршувалась. 6 млн українців виїхали з країни через війну. Здебільшого переселилися до інших країн Європи. Голова Центру ліберальних стратегій Іван Крастев сказав, що якщо українці залишаються в країні більше року, ймовірність їхнього повернення різко падає, оскільки діти вивчають місцеві мови та вступають до місцевих шкіл.

Конференція справді блищала тим, що привернула до обговорення українські голоси, хоча, на жаль, мало хто почув найпереконливіші голоси. Прем'єр Денис Шмигаль, мер Мелітополя Іван Федоров, губернатор Миколаєва Віталій Кім та мер Харкова Ігор Терехов зворушливо говорили про вплив війни на їхні міста і відновлення України на закритих засіданнях, звертаючись до європейських урядів із проханням про допомогу. Майбутнє завдання непросте. Лише у Харкові втратили житло 150 тис. осі

Але перш ніж Захід почне розробляти складні плани відбудови України, що він має зробити, давайте продовжимо давати українцям таке необхідне важке озброєння, щоб Київ зміг виграти війну.

Резніков висловився найкраще, наголосивши, що Москва "не відмовилася від своєї мети захопити Київ і розтрощити українську державність". Ми не повинні впадати у хибне почуття ейфорії після першої перемоги Києва. Багато що залежить від того, як швидко ми відповімо.

Переклад Gazeta.ua