Тим, хто втратив надію та сенс, я раджу прочитати ці книги

Їхня авторка мала складну долю, пережила концтабір, але змогла з усім впоратися та чесно розказати про це

У 16 років Едіт Еґер разом із сестрою та батьками потрапила до Аушвіца. Її батьки загинули, але їм із сестрою вдалося вижити. Про те, як саме, Едіт розповідає в своїй відомій книзі "Вибір". Втім, далеко не тільки про це, а й про свою подальшу долю: як вона з чоловіком та донькою, ризикуючи життям, втекла до Америки, як намагалася там адаптуватися, як впоралася з посттравматичним синдромом і як у віці за 50 вирішила кардинально змінити професію та стати психотерапевтом. Едіт практикує і зараз, а їй уже 93 роки! Але ж повернемося до книги.

Коли юна Едіт потрапила до концтабору, на вулиці було ще зовсім тепло. У бараку вона познайомилася з однією дівчиною, неймовірно худою, але з величезною силою витримки — ледве жива вона лягала на ліжко, але вранці завжди знову завзято приступала до роботи. Ця дівчина говорила, що свято вірить: на Різдво їх звільнять. Проте на Різдво їх не звільнили. Того ж ранку ця дівчина померла. А ось саму Едіт тримало інше.

У таборі вона була разом із сестрою Магдою. Вони жили там заради одне одного. Обманювали наглядачів, крадучи моркву, перебігали палаючі мости, мерзли на дахах вагонів поїздів, відсвічували консервною банкою в горі трупів, щоб їх знайшли солдати... Жодна з них не могла собі дозволити померти і залишити сестру одну серед цього жаху. Саме так протрималася і третя їхня сестра.

Клара дивом уникла таборів, але переховувалась під чужими документами. Їй треба було вижити, щоб урятувати їхню квартиру: адже одного разу сестри повернуться! Так, на щастя, і сталося.

Едіт стверджує: у важкі періоди життя, коли від тебе нічого не залежить, єдине, що ти можеш зробити для свого порятунку — це знайти внутрішню ідею, на яку зможеш спиратися. Свій власний сенс. Заради сестри. Заради того, щоб одного разу виступити на сцені. Тому що ти ще не виходила заміж. Тому що хочеш мати дітей у майбутньому. Тому що — а раптом у майбутньому все набагато краще?

Звісно, немає жодних гарантій. Може, всі зусилля будуть марними. Але знову ж таки — а раптом вийде? Адже саме в цьому і полягає той самий вибір: чи ти рятуватимеш самого себе прямо зараз?

На кожну важливу думку Едіт наводить чіткий, реальний приклад із життя. Жодних "чарівних таблеток" та швидких рішень. Адже й сама Едіт змогла впоратися зі своєю травмою лише через двадцять років! Погодьтеся, більшість із нас просто не готові чекати так довго. І в цьому теж криється наш вибір.

Максимальна чесність — ще одна причина такого успіху книги. Ми надто втомилися від брехні.

І ще дещо.

У своїх книгах Едіи вчить нас прощати. Насамперед — самих себе. І якщо раптом ви з якоїсь причини живете з почуттям провини або втратили будь-який сенс та надію — прочитайте її книги.

Оригінал