Банки під час війни: куди несуть і звідки забирають гроші віп-клієнти
Вкладення віп-клієнтів у березні зросли на 5,5 мільярда гривень. Але приплив коштів до банківської системи забезпечили переважно гроші "простих українців"
У статистиці, яку дає Фонд гарантування, є цікавий аспект – як себе вели віп-клієнти, ті фізособи, чиї депозити/поточні рахунки перевищують 600 тисяч гривень. З них у березні держава гарантувала – у разі банкрутства банка – 200 тисяч, зараз всю суму.
Цікаво, бо поведінка віп-клієнтів це такий собі непрямий індикатор стійкості банка. Люди заможніші, ймовірно, більш фінансово грамотні й трохи краще знають стан справ у банку. Особливо, якщо банк невеликий. Не кажучи вже про те, що часто у невеликих банках великі вкладники це самі акціонери чи їхні друзі/близькі знайомі.
Отже в цілому вкладення віп-клієнтів у березні зросли на 5,5 мільярда гривень, або на 2.1%*. У порівнянні: всього депозити населення у банках зросли на 9.2% - отже, приплив коштів до банківської системи під час війни забезпечили, головним чином, гроші "простих українців".
/*Без Ощадбанка; він у березні не був учасником системи гарантування вкладів, тож розбивки вкладів за сумою за ним немає/
Ще цифра: всього кількість "великих вкладників" (600 тисяч гривень + ) зросла на 5 тисяч, або на 4% - тобто, розмір нових "великих вкладів" скоротився десь приблизно вдвічі. Це в середньому, звичайно.
Серед 10 банків, де обсяги великих вкладів зросли найбільше, з державних лише Приват. Насправді, впевнений, що там є і Ощадбанк, та у статистиці ФГВФО за березень його ще не було. П'ять іноземних та чотири приватних з українським капіталом. До речі, цікаве спостереження: "КредитДніпро" був одним із "лідерів" за відтоком коштів взагалі, але також і одним із лідерів по припливу грошей віп-вкладників. При цьому кількість таких вкладників зменшилася – було 554 у березні, стало 518 на 1 квітня, проте сума зросла.
Серед топ-20 за відтоками великих депозитів – жодного іноземного банка
До банків з "найбільш обережними" віп-клієнтами.
1) На першому місці, звичайно, "Альфа банк". З 1,9 мільярда гривень відтоку коштів фізососіб у березні більше ніж півтора мільярди (тобто три чверті) – це гроші, які з банку забрали "великі" клієнти. Не думаю, що тут може бути якась двозначна трактовка, крім тієї, що віпи вважали ризики банка, м'яко кажучи, підвищеними.
2) Серед топ-20 за відтоками великих депозитів – жодного іноземного банка. Навіть "Форварда", який, нагадаю, належить росіянам, та "ПІН банка", який, в принципі, також. Проте є державний Укргазбанк.
3) "Картинка" по "БІЗ" та банку "Авангард". І там і там - "мінус" лише один великий клієнт, але при цьому дуже значні суми відтоків у грошах. Мінус 72 мільйони гривень по "БІЗу" (або -14% за сумою вкладень), та мінус 16,8 мільйонів гривень по "Авангарду" (майже половина всіх "великих депозитів"). Чи дійсно там і там пішов лише один віп-клієнт? Найімовірніше, так, але не обов'язково: технічно могло бути, що пішли одні, прийшли якісь інші. Правда, суми відтоків кажуть, що, скоріш за все, і там і там вклади забрав хтось один, дуже великий.
4) В "Конкорда" кількість великих клієнтів не змінилася – було 126, так і лишилося, але сума відтоків значна, мінус 53 мільйони, це майже 10% від всіх великих вкладів у банку.
5) Цікава ще "картинка" по "Креді Агріколю" та "Кліринговому Дому" – там сума коштів великих клієнтів зменшилася, але сама кількість клієнтів, навпаки, зросла.
Які з цього висновки? Насправді, особливо ніяких. Місяця мало, аби казати про якусь тенденцію. В кожного банка своя історія – десь щось іде не так, а десь, можливо, просто закінчився термін великого депозиту, й клієнт вирішив перестрахуватися. Хіба по Альфі березнева ситуація більш-менш зрозуміла.
Коментарі