Від обшуків в маєтках олігархів тхне більшовизмом
Здається, ми всю цю класову ненависть уже проходили
Побачила сьогодні відео з маєтку Пінчука. До того був сюжет з недобудованого будинку Медведчука. Розумію, що сьогодні популярно обурюватися розкошами і неправедним багатством, але тут є небезпечна пастка, в яку потрапляють робін гуди.
Обидва відео дивитись тяжко. Й не лише через вражаючий несмак і помпезність інтер'єрів, але й з іншої причини.
Ритися в чужих приватних речах на камеру, якими б негідниками не були їхні власники — неправильно
Ритися в чужих приватних речах на камеру, якими б негідними негідниками не були їхні власники — неправильно. От убийте мене, це виглядає як більшовизм з усіма його атрибутами, ресентиментом, класовою ненавистю, шкурним інтересом тощо. Ми ж все це "повстання рабів", весь цей марксизм уже проходили, ні? То навіщо знову викликати демонів?
Якщо закон визначає, скажімо, колаборантів чи незаконні статки, і дозволяє конфіскацію їхнього майна, то нехай це проводиться нормальним, цивілізованим чином. Нехай все це добро, твори мистецтва, коштовності описують, документують для доказів відповідні виконавчі служби. Нехай це фіксують, знімають журналісти, активісти, пишуть, але не риються в чужому майні!
Якою б великою не була ненависть до Оксани Марченко, перебирати на камеру її плаття і шуби — непристойно.
Як би комусь не було прикро "за батьків, і дідів, і створені ними підприємства", які свого часу несправедливо приватизував Пінчук, відкривати шафи на його кухні і показувати глядачам порцеляну Фаберже чи бурштинові портрети Олени Пінчук — це теж непристойно. Бо одна справа у воєнний час базувати медичний військовий склад чи шпиталь на чужій приватній території, а інша справа нишпорити на камеру у шухлядах господарської спальні чи кухні.
Тим більше розповідати про своє бажання створити в чужому маєтку "реабілітаційний центр, якому позаздрить "Артек" (тут, можливо, я не володію інформацією, і вже є якесь законне рішення про націоналізацію власності Пінчуків, яке дозволяє нові проєкти в його маєтку). Якщо ж такого рішення немає, то будь-які "квітневі тези" — це більшовизм, прівєт от дєдушкі Лєніна (сьогодні, до речі, його день народження).
Словом, люди, ми ж на передовій боремося за цивілізованість, проти беззаконня, мороку і темряви. Тож давайте тут, у тилу, теж поводитися етично, не допускати психічної зарази "бєспощадного руского бунта". Щоб моральна правота далі лишалась на нашому боці.
Коментарі