Якщо ООН залишиться в нинішньому стані, то її чекає доля Ліги націй
Криза ефективності Організації Об'єднаних Націй увійшла в гостру фазу
Президент Володимир Зеленський, виступаючи перед Радою безпеки ООН у зв'язку з обговоренням трагедії в Бучі, поставив принципові питання: "Де ця безпека, яку має гарантувати Рада безпеки? Її немає… Де мир, заради якого створювалася Організація Об'єднаних Націй? Це очевидно, що ключова інституція світу, яка повинна забезпечувати примус будь-яких агресорів до миру, просто не може ефективно працювати. … Ми маємо справу з державою, яка перетворює право вето у Раді безпеки ООН на право смерті, яка підриває всю архітектуру глобальної безпеки, яка дозволяє злу бути безкарним і ширитися світом… Якщо це продовжиться, то фіналом буде те, що кожна з держав зможе розраховувати тільки на силу зброї, щоб гарантувати собі безпеку – а не на міжнародне право, міжнародні інституції. ООН можна буде просто закрити. Пані та панове, чи готові ви до закриття ООН? Чи вважаєте, що час міжнародного права минув? Якщо ваша відповідь – ні, то діяти потрібно зараз".
Навряд чи ми отримаємо на ці запитання негайні відповіді. Але криза ефективності ООН, особливо справедливості механізму ухвалення рішень на рівні Ради безпеки ООН, про що говорять вже багато десятиліть, зараз увійшла в гостру фазу.
Країна, яка є постійним членом Ради безпеки ООН, і може накласти вето на будь яке рішення цієї Ради, не просто грубо порушує міжнародне право (ми це побачили ще в 2014 році), а почала масштабну криваву війну проти сусідньої держави, щодня вбиває людей, руйнує їхні будинки і взагалі всю країну, щодня коїть воєнні злочини і злочини проти людяності.
Країна, яка є постійним членом Ради безпеки ООН, і може накласти вето на будь яке рішення цієї Ради, почала масштабну криваву війну проти сусідньої держави, щодня вбиває людей, руйнує їхні будинки і взагалі всю країну, щодня коїть воєнні злочини і злочини проти людяності
З цим треба щось робити, інакше ООН остаточно перетвориться у безцільну говорильню, яка не має жодного сенсу (крім майданчика для зустрічі керівників держав та їхніх представників), і не варта мільярдів, які витрачають на її існування.
Очевидне рішення – радикальне реформування структури ООН, її Статуту, введення реальних санкцій проти будь-якої країни-агресора, навіть якщо це одна із засновниць ООН. Можливо, взагалі треба відмовитись від інституції постійних членів Ради безпеки ООН з правом вето.
Якщо ж ООН залишиться в нинішньому стані, то її чекає доля Ліги націй. Це була перша міжнародна міждержавна організація, створена з метою розвитку співробітництва, досягнення миру і безпеки між народами. Створили її після Першої світової війни і для того, щоб не допустити нової світової війни.
Але агресивні дії окремих держав, які розпочали загарбницькі війни, і неспроможність Ліги націй, яка не змогла цьому запобігти, врешті-решт призвели до політичного краху цієї організації і до розв'язування Другої світової війни.
Така ж перспектива може чекати ООН і весь світ, якщо не зупинити агресора, який відверто зловживає своїм статусом постійного члена Ради безпеки ООН.
