Навіщо Зеленському зустрічатися з Путіним?

Російський президент уже оголосив свій порядок денний

Після поїздки до Києва президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що президент України Володимир Зеленський готовий прилетіти до Анкари для переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним. У Кремлі відреагували: Путін готовий зустрічатися з будь-ким, але треба зрозуміти, про що розмовлятимуть і яким буде результат таких переговорів, – пише Віталій Портников для "Радіо Свобода".

Розумію, навіщо про можливу зустріч оголошувати Реджепу Ердогану. Турецький президент намагається довести, що є авторитетним регіональним лідером та здатний вирішувати непрості питання, з якими не може впоратися Захід. (У Москві, до речі, ніхто не збирається робити Ердогану такий подарунок, прессекретар Путіна Дмитро Пєсков каже, що "гіпотетично" переговори президентів можуть бути і в Туреччині, і в "нормандському форматі", якщо буде про що домовлятися).

Зрозуміло, навіщо з можливістю зустрічі погоджуватися Володимиру Путіну. Російський президент уже оголосив свій порядок денний. Жодних розмов про Крим, питання є закритим. Жодних розмов про Донбас, Росія у конфлікті лише посередник, нехай Володимир Зеленський домовляється із Пушиліним та Пасічником. Розмовляти можна виключно про політичні та економічні поступки України. І якщо ці поступки у Кремлі вважатимуть достатніми, тоді можна буде обговорити питання продовження транзитного контракту.

Таким чином, для Путіна зустріч із Зеленським – це лише питання капітуляції українського президента. І так, російський президент готовий прийняти цю капітуляцію будь-де. Можна в Анкарі чи Берліні. Але краще – у Москві.

На цьому тлі постає питання: навіщо ця зустріч Зеленському, якщо український президент не може нав'язати російському колезі свого порядку денного? Зустріч заради зустрічі означатиме виключно політичну поразку Зеленського та України.

Якщо Зеленський навіть і погоджується з пропозиціями інших президентів організувати його саміт із Путіним, то при цьому потрібно чітко підкреслювати: зустріч із російським президентом можлива лише в тому випадку, якщо Путін погодиться обговорювати питання деескалації та виведення російських окупаційних військ із території Донбасу та Криму. Це і є перший пункт будь-яких переговорів із Путіним. Інакше навіщо організовувати "Кримську платформу" та розраховувати на продовження діалогу у "нормандському форматі"? Адже все це – інструменти деокупації української території та відновлення територіальної цілісності країни.

Сама ідея зустрічі заради зустрічі – пропонує такий діалог Ердоган чи за нього виступає сам Зеленський – створює у Путіна ілюзію, що Україна незабаром капітулює, потрібно лише посилити тиск. Таким чином, зустріч заради зустрічі – це прямий шлях до ескалації ситуації, а зовсім не до вирішення конфлікту.

Ну і, нарешті, найочевидніше. Я згоден із Дмитром Пєсковим, який каже, що зустріч президентів можлива лише гіпотетично. Я схильний довіряти кремлівським чиновникам, які казали, що Путін взагалі не збирається зустрічатися із Зеленським.

І коли у Москві говорять про можливість такої зустрічі, то роблять це виключно для того, щоби остаточно не посваритися з Ердоганом чи Макроном. І щоб президенти Туреччини чи Франції частіше приїжджали до Москви і вмовляли Путіна погодитись на контакт. Змусити інших президентів грати роль у чужій п'єсі тоді, коли вони самовпевнено вважають себе самостійними гравцями – улюблена тактика Путіна.

Copyright © 2022 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода