У Казахстані тривають репресії. Народ заляканий

Влада проводить зачистки тих, хто її сильно нервував своєю громадянською позицією

У Казахстані тривають репресії. Вриваються додому до активістів, видирають їх у шортах і капцях, не давши навіть одягнутися. Під шумок вирішили провести зачистки тих, хто їх так сильно нервував своєю громадянською позицією. Народ сильно заляканий, розсилають одне одному повідомлення, в якому йдеться, що від сьогодні всі ваші розмови і повідомлення будуть прослухані та прочитані, що будь-який жарт буде розцінений як спроба перевороту і вас притягнуть до відповідальності. Люди бояться взагалі щось говорити вголос.

У моїх друзів убили племінника, він взагалі поїхав туди, коли почув, що на площі є поранені. Хлопцю було 19 років. Він приїхав туди із аптечкою. Родичі поїхали до моргу, а там близько 200 людей не могли отримати тіла. Тіла вбитих видавали лише за умови, що вони їх швидко поховають, без дотримання традицій і ні з ким не спілкуватимуться на цю тему. Люди мовчки забирають трупи. За казахськими традиціями тіло померлої людини має переночувати востаннє вдома, у нас таке повір'я, щоб душа заспокоїлася. А тут уранці забрали і до обіду вже поховали. Люди змушені давити своє горе у собі.

До моєї тітки опозиційної журналістки Гульжани Єргалієвої стали надходити погрози, що за нею прийдуть. Її синові журналісту Аяну Шаріпбаєву також надіслали повістку. Пішли з важкого. Що найдивовижніше, люди, котрі зараз погрожують розправою, самі були колись в опозиції. Серед таких Айдос Сарим. Він обіцяє притягнути всіх. Хоча. У 2014 році журнал моєї тітки Адам Бол судили, закрили, позбавили ліцензії та оштрафували. Знаєте, за що? Наш журналіст взяв інтерв'ю у Айдоса Садикова, який воював на боці українського народу, де він сказав, що "війна в Україні – це справедлива війна". Нас судили за вираз "справедлива війна". Визнали це косвенним розпалюванням війни. Я досі пам'ятаю, як Айдос нас захищав у суді і давав свій експертний висновок.

Я тепер починаю розуміти, чому вони запустили групу мародерів у ситий Алмати. Я сама алматинка у третьому поколінні, я виросла серед алматинців. У жителів міста є якийсь снобізм щодо приїжджих та жителів аулів. Хоча здавалося б, ми казахи всі з аулів. Алматоси, як вони себе називають, вважають себе освіченими, культурними, а цих дикунами. Не всі, звісно. Але більшість. Хоча казахи з аулів дуже душевні та прості люди, тягнуть лямку і мовчать роками. Я розумію, чому вони не запустили мародерів на заході Казахстану. Тому що там населення все казахськомовне, там сильно розвинений родоплемінний зв'язок. Усі один одному родичі. Цим державним тітушкам одразу б надавали. У Алмати такої згуртованості немає і є сильна сегрегація. Алматоси ненавидять не алматосів і називають їх "мамбетами" (така принизлива назва простих казахів, які не говорять російською мовою, веде початок від імені пророка Мухамеда. Казахська версія імені – Махамбет, звідти мамбет).

Тепер усі ці алматоси сильно страждають, що місто зруйноване, зовсім не розуміючи, що провокаторів і мародерів запустила сама влада. А мирні мітингувальники наразі потрапили під репресії, тим кому пощастило менше, потрапили під кулі.

Вчора дзвонила додому, мама плаче, а я сказала: "Знаєш мама, пишайся своїм сином. Я ним пишаюся, тому що він не боягуз і доніс до величезної кількості людей те, що відбувається в країні". Euronews навіть показав сюжет. Скрізь постять страшні фотографії розбитих та спалених будівель, але ж ніхто не хоче зрозуміти, що відбулася диверсія і злив мирного мітингу. У всьому, що зараз відбувається, винна влада, яка руками окупантів вирішила вбити свій народ. У нас так було, 1986 року вбивати казахів привезли військових із Новосибірська. А ще раніше у нас був такий хан, хан внутрішньої орди Жангір. Він виписував собі охорону з царської Росії і на придушення бунтівників кликав каральні загони царської Росії. Так боявся народу. У результаті його правління спалахнуло повстання Ісатая і Махамбета. Звичайно, час все розставить на свої місця. Жанаозеньців теж спочатку називали бандитами та мародерами, а зараз усім соромно, бо правда виходить на світ. І ця правда теж вийде на світ. Обов'язково. У грузинів є гарна приказка – королі йдуть, а час залишається.

Оригінал