Не мовчіть про шкільне харчування. Небайдужість народу – рушійна сила змін

Ми проживаємо конфлікт сучасного бачення та старої системи. І це природно, що воно скрипить, ламається, сиплеться та дає збій

За останні дні тема шкільного харчування стала дуже гарячою і назбирала всякого. І адекватну критику, і сліпий хейт, і підтримку, і прекрасних ботів, і реальний досвід тих, хто стикнувся зі шкільною їжею на місцях. З'явилася навіть петиція за скасування меню від мене в садочках, яка мала б право на існування, якби не одне "але". Я не розробляв ще меню для дитячих садочків.

Хочу на це сказати: дякую кожному. Бо завдяки такій хвилі різних думок ця тема лишається на вустах. Небайдужість народу – то рушійна сила змін. І якщо за два роки всі негативні коментарі зникнуть, то значить, що шкільним харчуванням можна більше не займатися. А поки ми проживаємо конфлікт сучасного бачення та старої системи. І це природно, що воно скрипить, ламається, сиплеться та дає збій. Ми не можемо під нуль знищити старе, у країни немає на це ні ресурсу, ні досвіду, ні підтримки. Доводиться все робити поступово.

Проте, ми з командою всі коментарі прочитали, проаналізували та прописали свої наступні кроки:

1. Будемо навчати кухарів

2. Будемо навчати людей, які на місцях складають меню, як правильно читати норми.

3. Будемо навчати українців критично мислити та адекватно висловлювати свої думки (це жарт).

4. Будемо розповідати про основи здорового харчування.

На закінчення. Я знаю, що ця тема болить. І болить вона сильно, бо це діти. Тому кожний коментар я розумію, маю ті самі емоції і крок за кроком впроваджую майбутнє у ті умови, що є зараз. Але у мене є єдине прохання – не мовчіть. Це найгірше. Краще пишіть хейт, проте не мовчіть. Бо зміни стаються там, де є голос.

Оригінал