Його може чекати доля Олега Блохіна

Хто такий футбольний тренер? Футбольний тренер – це той, хто здатен, прийшовши до команди, знайти внутрішні резерви у наявних футболістів, запропонувати їм більш ефективну тактику, знайти мотивацію для гравців, які з різних причин не показують свого максимуму. І у підсумку – покращити результати команди.

Коли ти здатен підняти команду третього дивізіону чемпіонату Зімбабве з десятого місця на п'яте – ти тренер. Коли ні – то тобі слід йти у помічники до інших тренерів, аби вчитися, або почати із дитячих та юнацьких команд. Це теж потрібна та вдячна робота. Коли ж ти маєш всесвітню футбольну славу, то варто подумати над посадою спортивного директора клубу, де ти здобув свою славу, чи пошукати достойне місце у міжнародних чи національних футбольних інституціях, де завжди будуть раді людині із заслуженою репутацією.

Очоливши італійську команду "Дженоа", Андрій Шевченко досить швидко довів те, у чому ніколи не сумнівався ніхто із тих, хто хоч трохи тямить у футболі. Він довів, що не є футбольним тренером. Після приходу українця команда ще жодного разу не перемогла у чемпіонаті, зазнавши шести поразок у дев'яти матчах і міцно закріпившись на передостанньому місці у таблиці.

Власне, не сталося нічого страшного. Андрію ще не пізно визнати той очевидний факт, що він – не тренер, і продовжувати заробляти гроші на своєму всесвітньовідомому імені вже у іншій якості. Так, як це зробили до нього не менш великі гравці – Луіш Фігу, Рауль Гонсалес, Предраг Міятович. Шевченкові завжди будуть раді на великих футбольних зібраннях, він і надалі може бути футбольним обличчям України, навіть не говорячи рідною мовою. Залишилось небагато – визнати очевидне і тихо завершити тренерську кар'єру.

За великого бажання ще можна знайти команду, чиї власники будуть готові викласти купу мільйонів за те, що біля лави запасних походжатиме не хто-небудь, а сам Андрій Шевченко. Але це триватиме недовго, бо кожній команді врешті потрібен результат. І навряд чи ще десь у світі знайдеться місце, де поразки команди Шевченка будуть оголошувати перемогами, як це робили в Україні впродовж п'яти років від 2016-го до 2021-го.

Коли ж відкинути імідж одного із найкращих футболістів планети, то тренера Шевченка очікує доля тренера Блохіна, який вже сьомий рік "очікує пропозицій". Тому що навіть "Минаю", якому слід утримати місце в українській "прем'єр-лізі", не потрібен тепер ані Блохін, ані Шевченко. "Минаю" потрібен тренер, а не славне футбольне ім'я.

Микола Несенюк, для Gazeta.ua