Владі й опозиції треба читати тексти Винниченка з еміграції

Кому потрібні колишні політики знищеної держави?

Тим, хто зараз "при владі" чи "в опозиції", варто регулярно читати тексти наших емігрантів. Наприклад, щоденники Винниченка. Ці тексти дають відповідь на питання, кому потрібні колишні політики знищеної держави. Відповідь проста: нікому. Ти лишився без політичної спільноти, ти програв, ти в минулому, з тобою немає про що говорити. Колишній прем'єр неіснуючої республіки - це вже не прем'єр, не політик, не суб'єкт. І байдуже, будуть ці емігранти бідними, як Винниченко, чи матимуть вілли на узбережжях: їх все одно сприйматимуть як тих, хто програв. Як лузерів.

Наша країна може зберегти себе тільки як модерна, сучасна і чесна, а не просто як законсервований постсовок

Хочемо ми цього чи ні, але нам завжди потрібно тримати логіку "зберегти державу", "вберегти країну". Це не означає, що ми не можемо переходити до інших логік - творення, експериментів, розвитку і т.д. Можемо і маємо, бо наша країна може зберегти себе тільки як модерна, сучасна і чесна, а не просто як законсервований постсовок. Але якщо ми втрачаємо цю оптику екзистенційного виживання - ми ризикуємо знову (вкотре) стати внутрішніми чи зовнішніми емігрантами, які лишилися без політичної спільноти, і тільки мріють її колись відродити.

Український Еней - все-таки, великий архетип.

Текст є постом автора у Facebook і не написаний спеціально для Gazeta.ua. Передруковується з дозволу автора.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі