Росія вимагає гарантій безпеки від Заходу. У чому причина

Москва не готова до дійсно масштабного конфлікту

Створити умови для "надання Росії серйозних довгострокових гарантій забезпечення безпеки" з боку Заходу - таке пряме доручення президент Володимир Путін дав міністру закордонних справ Сергію Лаврову під час виступу на розширеному засіданні колегії МЗС Росії 18 листопада.

Безперечно, наразі дане завдання стане пріоритетним для російської дипломатії і буде порушено у ході майбутніх контактів на різних рівнях серед найбільш важливих.

Очевидно, у цьому контексті слід згадати, що під час останньої американсько-російської зустрічі на вищому рівні в Женеві Москва вже намагалася робити акцент на низці важливих для себе питань.

Однак, вочевидь ці спроби сьогодні вже оформилися в конкретний набір того, щоби Росія бажала отримати від Заходу.

Чому ж Росія, яка володіє потужним ядерним арсеналом, неабиякими звичайними збройними силами і постійно лякає той же самий Захід своїми новими озброєннями раптом почала відчувати себе у небезпеці і почала потребувати якихось довгострокових міжнародних гарантій? Спробуємо відповісти.

По-перше, в Москві вважають, що побоювання щодо можливості виникнення глобальної війни на взаємне знищення та існуючі розбіжності в Альянсі не дозволять йому належним чином захистити усіх своїх членів, зокрема країни Балтії. До того ж Кремль розраховує на те, що стратегічним пріоритетом Вашингтону все ж таки буде стримування Пекіну, а європейський напрям залишиться якщо не на периферії, то явно не в центрі уваги. А це, на думку деяких московських діячів, може послабити Трансатлантичні зв'язки в НАТО. Тому, користуючись моментом, Росія хотіла б досягти якоїсь формальної або неформальної домовленості із Заходом щодо розподілу сфер впливу, на кшталт умовної "Ялти-2", яка б також включала однозначні гарантії не вступу України (і можливо Грузії) до НАТО.

По-друге, здатна завдати серйозних втрат українським Збройним силам, Москва, попри свою постійну пропагандистську браваду, за великим рахунком зовсім не готова до дійсно масштабного конфлікту із Заходом і боїться проявити свою слабкість. Очевидною несподіванкою для російського керівництва виявилися темпи, якими сьогодні здійснюється якісна модернізація військово-повітряних і військово-морських сил низки країн-членів НАТО, зокрема США, у тому числі й в Європі. Остання новина у цьому контексті – інформація про те, що база американської протиракетної оборони в Польщі на узбережжі Балтійського моря Aegis Ashore почне функціонувати вже до кінця 2022 року. Тому, отримання гарантій (наприклад, щодо не розміщення елементів стримування НАТО поблизу кордонів Союзної держави Росії і Білорусі) дозволить Кремлю у ближчій перспективі продовжити "брязкати залізом" в інформаційній сфері без побоювань наразитися на реальну і адекватну відповідь.

По-третє, Москва вірогідно хотіла б використати певний час для зосередження на вирішенні деяких важливих питань внутрішнього характеру. Прискіпливий аналіз наявної інформації дозволяє констатувати, що найбільшою проблемою для Росії (як її бачать у Кремлі) є саме ймовірність науково-технічного відставання від інших держав у низці критично важливих сфер – інформаційній, інфраструктурній, високотехнологічній. Особливо побоюється Кремль відставання у сфері штучного інтелекту, що є сьогодні одним з найбільш перспективних напрямів сучасних технологій, у тому числі й військового характеру.

Отже, вже ближчим часом Захід має визначитись, чи зможе він спочатку сформулювати, а потім й надати якісь гарантії агресивному авторитарному режиму, що не особливо приховуючись, своєю метою якраз й проголошує політичний розвал Західної системи, що базується на основоположних принципах демократії?

Олег Бєлоколос, для Gazeta.ua