Малиновський жодним словом не згадає про конфлікт

Гра із Боснією мені сподобалася – зустрічні курси, швидкості, непоступливість обох команд. Єдине, чого не було зроблено – ротації гравців. Думав, що тренер дасть відпочити Яремчуку, Циганкову й Степаненкові. Їх можна було випустити на підсилення в другому таймі. По класу команди майже рівні. Однак у дебюті ми були набагато кращими.

Є кілька причин, чому ми не перемогли. Перша – функціональна яма, яка почалася в другому таймі. Однак це не провина тренера. Він сам за два місяці не встиг вивчити до кінця функціональні можливості своїх гравців.

Друга – тренер не виглядає впевненим у собі. Впевнені люди поводяться спокійно. А в Петракова або емоційні слова, або емоційна мовчанка. Це також передається команді.

Третя – тренер втратив форму. Фахівець, який працює в клубі, проводить 50-60 матчів. Така людина точно відчуває, коли й кого треба міняти. А тренер збірної від сили 10-12. Гравці втрачають форму й тренери також. Те, що в нас просіла опорна зона, було помітно раніше. У другому таймі боснійці пересунули гру в нашу третю зону – в безпосередню близькість до наших воріт. Так солідні команди грають з аутсайдерами. А вони це зробили з нами. Внаслідок цього Боснія домінувала, створила більше небезпечних моментів, завдала більше ударів у площину воріт.

Щодо конфлікту з Малиновським. Якщо Руслана викликати на подальші матчі, він вигляду не подасть, що між ним і тренером щось було. Подивіться на Дешама й Бензема. Обіймаються, радіють так, ніби ніякого конфлікту між ними не було.

І на завершення хочу повторити: треба повертати власні переваги над суперниками. Ми ніколи не станемо другими іспанцями чи бразильцями. Ніколи не треба соромитися власної унікальності. А зараз ми бачимо, що збірна не може зіграти два тайми в одному темпі. Зараз наша команда без обличчя. Треба його повернути. Ще недавно ми славилися своєю фізичною підготовкою, а тепер підмінили її балаканиною на пресконференціях.

Олег Федорчук, для Gazeta.ua