Київ кидає виклик друзям і відштовхує від себе партнерів

Слова важливі, тим більше коли йдеться про зовнішні відносини і спілкування між столицями

Жодних сумнівів, що за кордоном почули слова міністра закордонних справ Дмитра Кулеби про бажання відмовитися від "партнерозалежності" та відтепер вибудовувати свою політику на засадах "партнеро (не)залежності", виходячи лише з інтересів України, а не реакції союзників. Бачимо оформлення своєрідної "доктрини Зеленського", яка винайшла сумнівний неологізм. Неологізм знайшла, а партнерів можна втратити.

Що не так?

1. "Партнеронезалежність" суперечить логіці повоєнного розвитку. Інакше не з'явилися би на світ ані Європейський Союз і НАТО, ані ОБСЄ і Рада Європи, і багато інших об'єднань. Індивідуальні учасники світового змагання шукають своїх природніх партнерів, і з часом визрівають до союзництва, будучи свідомими ефективності делегування частини своїх привілеїв, навіть суверенітету, в спільних інтересах. Це своєрідна "залежність на благо". Хіба у Люблінському трикутнику, Асоційованому тріо чи Квадризі інакше?

2. "Партнеронезалежність" притаманна авторитарній логіці. В міжнародних стосунках також є індивідуальні країни, які прагнуть унезалежнення від інших і всього. А насправді "узалежнення" всіх інших на догоду виключно власним інтересам. Путінська Росія як раз про це, і точно бажала б перетворити "партнеронезалежність" України від інших на "партнерозалежність" лише від Москви. Унезалежнення також існує як спроба відмовитися чути думку інших, діючи виключно на власний розсуд, ігноруючи поради. Яскравий приклад — Північна Корея. Саме проти таких тяжінь і закликає "доктрина Байдена-Блінкена", які протиставляють демократію автократії, розсудливість — свавіллю, "силу права" — "праву сили". Не хочеться думати, що винахідники українського неологізму натякають на місце України по інший бік інтересів Вашингтона і колективного Заходу.

3. "Партнеронезалежність" кидає виклик довірі до України з боку партнерів. Певне, в Києві забули, що "говорити правду" — це привілей саме партнерства, від якого Київ чомусь і відмовляється. Парадокс. Хочеться вірити, що є й ті, хто розуміють, що самотужки українській дипломатії навряд чи вдастся вистояти у світовому змагання рівноправних за мірками ООН, але нерівних за мірками Кремля. Навіть "нейтральність" України не втримала Москву від територіальних зазіхань. Що ж казати про добровільну відмову Києва від партнерства з іншими (читай, колективним Заходом) і спільної боротьби з викликами України. Партнерство — це не лише про правду, це і про довіру.

4. "Партнеронезалежність" кидає тінь сумнівів на справжність політики європейської і євроатлантичної інтеграції України. Хіба не з Києва надходить сигнал про те, що тут (читай, на Банковій) втомилися постійно зважати на думку і оцінку партнерів? Жертвою такого підходу неодмінно стає стратегічний вибір України щодо членства в ЄС та НАТО. Союзники поділяють спільні цінності та інтереси, але зовсім не завжди мають спільні погляди. У цьому цінність партнерства, яке знову ж таки будується на довірі, а не на партнеронезалежності.

5. "Партнеронезалежність" не відповідає викликам перед Україною. Протидія агресії вимагає спільної роботи з партнерами і союзниками на засадах співпраці, взаємодії та взаємосумісності. Доля України і боротьби за відновлення її суверенітету і територіальної цілісності залежить від справжнього партнерства з нашими союзниками. Партнеронезалежність штовхає навіть друзів до вирішення питання "про Україну без України". "Партнеронезалежність" — прямий шлях до скасування міжнародних санкцій проти агресора.

Як висновок: офіційному Києву варто припинити протиставляти себе всім навколо, кидаючи виклик друзям і відштовхуючи від себе партнерів. Як і слід було б припинити шукати виправдання своїм невдачам у намірі знайти "цапа відбувайла" серед партнерів, не роблячи критичних оцінок власних дій і власної поведінки. Не слід перетворювати нещодавніх партнерів на опонентів і навіть супротивників. Лише через наведення мостів з партнерами, тонкій, професійній і розумній дипломатії розбудовується потужна проукраїнська коаліція в світі.

Оригінал