Йде повзуче вбивство українського книговидання

Команда президента економить на розумних українцях?

Пам'ятаєте класичне: "Людьми, які не читають книги, керує той, хто тримає кнопку на пульті телевізора". Згадав цю сентенцію, коли побачив дискусію, яка триває останні дні довкола питання чи має держава підтримувати українську книгу. Нагадаю, що дискусія розпочалася з Форуму видавців у Львові. Тоді низка видавців, авторів книг прямо казали, що потребують допомоги з боку держави у вигляді пільг, податків, централізованих закупівель. Як кажуть самі видавці, наш ринок книговидання не є конкурентноздатним. Особливо ситуація загострюється на фоні того, що українська книга програє конкуренцію порівняно з іноземними, зокрема російськими. Не в якості. В ціні. Коли покупець виходить на ринок і бачить книгу того самого автора різних видавництв, то голосує гаманцем.

Як не дивно, поки цього не відбувається. Як доказ пропоную вивчити проєкт державного бюджету на 2022 рік. З нього чітко зрозуміло, що книги не є пріоритетом держави. На 2022-й на підтримку української книги, зокрема централізованих закупівель, заклали нуль гривень. Нагадаю, у 2018 році – 121 млн, у 2019-му – 87 млн, 2020-му – 66 млн, 2021-му – 50 млн.

На 2022-й на підтримку української книги заклали нуль гривень

Як бачимо, з приходом до влади команди Зеленського з кожним роком цю програму скорочують в арифметичній прогресії. Здавалось, а якою є потреба українських книг? За підрахунком Інституту книги, для підтримки галузі треба виділити 300 млн грн. Погодьтеся - це мізер на фоні тих мільярдів, які виділили у бюджеті Шмигаля на "Велике будівництво" чи програми у понад 19 млрд грн соцекономрозвитку для народних депутатів. Цифри там зашкалюють. От і виходить, що пріоритетом є дороги, а не книги.

Але є публічний розголос, який почала депутатка від "Голосу" Інна Совсун та її колеги з інших фракцій, зокрема "ЄС". Можливо це якось вплине і Мінкультури, яке є реципієнтом цього бюджетного рядка, перегляне плани. Але схоже, що міністр Ткаченко, як експредставник великого каналу, зацікавлений, щоб люди дивилися телевізори, а не читали книжки.

Для чого це робить влада? Для чого створює неконкурентні переваги телебаченню? Згадую приклад Італії. Там Берлусконі ще до приходу у владу, запустив через свою мережу кабельного телебачення низку гумористичних шоу, де дискредитували політиків. Як показали результати виборів, на дільницях, де в районах були кабелі мережі Берлусконі, виборці в рази більше підтримували його партію. Згодом її охрестили партією популістів.

Українській владі не потрібні громадяни, які будуть ставити критичні питання і осмислювати події

Українська влада йде тим самим шляхом. Їй не потрібні громадяни, які будуть ставити критичні питання і осмислювати події, які відбуваються у державі.

Складається враження, що команда Зеленського робить це свідомо. Замість того, щоб читати, люди сядуть біля телевізора. Ввімкнуть "1+1" і будуть дивитися гумористичне шоу, де їм розкажуть, що в наших районах і кварталах все добре. Люди спокійно заснуть, думаючи, що в країні все гаразд. Хоча, можливо саме цього і добивається команда президента, коли планомірно добиває українське книговидання. Йде повзуче вбивство українського книговидання. Питання: хто за цим стоїть.

Віктор Таран, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Яцек Павліцький Редактор міжнародного відділу Newsweek Polska
Володимир Гевко Маркетолог
Майкл Дракман Директор Міжнародного республіканського інституту в Україні
Дар'я Лазарєва Експертка відділу клімату та транспорту ГО "Екодія"
Юрій Ніколов Співзасновник видання "Наші гроші"