Меркель не вела переговори з Путіним. Це оптична ілюзія

Україна законно вимагала гарантій від Німеччини, як головного партнера Путіна в Європі

Анґела Меркель таки ментально совок, дорослішання і кар'єра в Східній Німеччині сформували залізобетонний світоглядний базис: Володимир Путін і Росія їй ментально ближчі, ніж ЄС і США.

Із заяви канцлерки Меркель на брифінгу за підсумками зустрічі з Володимиром Зеленським - як відповідь на відкриті претензії Зеленського: "Я бачу обов'язком Німеччини виступити проти тієї стурбованості, яку висловив пан президент Зеленський - що газ може бути використаний, як зброя. Треба сказати, що "Північний потік-2" це не німецько-російський проєкт, там є фірми з Німеччини, Нідерландів, Франції. І тому це європейсько-російський проєкт, він підлягає європейському праву, він підлягає праву третього енергетичного пакета. Тому в регулюванні ми не зовсім вільні, але маємо посилатися саме на це, тому ми не вели цих переговорів із німецької сторони, але з європейської сторони ми таке підтримували".

Тобто, як нарощувати підтримку ХДС напередодні вересневих виборів до Бундестаґу, так виходить, що Меркель всього одноосібно досягла: з Путіним домовилась, з Байденом домовилась, з "Північним потоком-2" розрулила, перехоплення і розподіл афганських біженців узгодила, з Макроном домовилась, війну в Україні майже залагодила. А як Україна пред'явила конкретні претензії і почала вимагати гарантій - так це вже раптом винен "весь колгосп": і Франція, і Нідерланди, а не тільки ФРН.

А якщо хтось побачив, що Меркель вела переговори з Путіним щодо ПП-2, так це оптична ілюзія, це була не Меркель-канцлерка Німеччини, а Меркель-єврочиновниця. А це дві геть різні Меркель. Тому обвинувачувати вже майже пенсіонерку в змові з диктатором і діяльності на шкоду демократичній Україні не можна - бо це неправда.

Типово совковий підхід: розмивання відповідальності на абстрактний "колектив", коли винні всі - і ніхто не винен.

Але настільки жорстка позиція в діалозі з Меркель (попри вручений "на доріжку" Орден Свободи) насправді нам вигідніша, ніж вперта демонстрація теплих дружніх взаємин і апріорі "згода на все заради миру". Адже "нахамити Меркель", як це назвав дехто з експертів, - це прекрасний фундамент для розмови з Байденом за тиждень.

Ну ж логічно: "Ця пенсіонерка послідовно лажала - якщо це не був свідомий саботаж, звісно. Однак вона вже неактуальна в міжнародній політиці. Тому сподівання лишаються хіба на Америку й вас як президента - будемо разом виправляти те, що лишила в спадок ця давня партнерка Путіна. Бо її впертий лобізм інтересів РФ був однаково незручним і США, і Україні. Тому ми з вами, як надійні союзники, мусимо спільно докладати зусиль для швидкого й ефективного унормування кожної проблеми, де так чи інакше стирчать вуха Путіна. Ви ж зі мною згодні, пане Байден?".

Тобто, все впирається тільки в те, як саме подати ситуацію. Україна законно вимагала гарантій від ФРН як головного партнера Путіна в Європі, але не почула жодних чітких зобов'язань. Тому основний діалог тепер переносить з "нормандського формату" на двосторонні домовленості зі США - як надійнішим партнером, як країною зі спільними інтересами стосовно стримування РФ, як потужним військовим чинником.

Буквально вікторіанський роман: "Нікому я так не можу довірити свою безпеку, як вам, справжньому джентльмену!". Але чом би й ні?

Оригінал