Талібан – це мораль

Бродить привид по Європі – привид шаріату

Емоції довкола приходу до влади в Кабулі руху Талібан уже вщухли. Поява на мапі ще одного халіфату – це вже факт, а отже і привід не для лементу, а роздумів.

Вихід американців із Афганістану часто зіставляють з евакуацією із Сайгону в 1975 році. Але я пропоную згадати більш давню подію – війну в Кореї, за наслідками якої в 1953 році постали КНДР і Південна Корея.

Результати американської присутності в Південній Кореї очевидні – виникнення однієї з найрозвиненіших економік світу і перетворення корейського суспільства з аграрного, патріархального й ураженого постколоніалізмом на цілком модерне. І все це відбулося саме завдяки США. Бо так само очевидні й наслідки комуністичного будівництва в КНДР.

США 20 років були в Афганістані. Досягнення говорять самі за себе. Щойно з аеропорту вилетів останні літак з американськими піхотинцями – зник і президент Афганістану, разом з грішми. Жоден чиновник, жоден парламентарій не виступив із закликом стати на захист політичного режиму і західного способу життя. Трьохсоттисячна армія, під зав'язку напхана американською зброєю і навчена американськими інструкторами, навіть не поворухнулася. Вочевидь, захист конституційного ладу – не їхній пріоритет.

США витратили понад трильйон доларів, фінансуючи не тільки армію, а й освітню та медичну галузі Афганістану. Напевно, афганці стали довше жити. А якість освітнього впливу – вкрай сумнівна. Бо нове покоління, виховане на американські гроші, виявилось пасивним, безпорадним і спроможним лише на оббивання порогів західних посольств. Еміграція – єдина життєва стратегія.

Ось чого досягли США за 20 років. І проблема не в афганцях. Проблема – в США.

Є усталене судження: американці насаджують демократію та західні цінності. Це судження є істинним, лише якщо сформулювати його в минулому часі. Колись – насаджували і демократію, і ліберальні цінності, і ринкову економіку. Але нині все це в минулому.

Підсумок присутності США в Афганістані – тотальна корупція, безпринципність, егоїзм і макові плантації від Гімалаїв до іранських узгір'їв. Одне слово – аморальність.

А тепер питання: чому афганці віддали владу талібам? Тому й віддали, що Талібан – це, в першу чергу, мораль. Це цілісний світогляд, в рамках якого неприпустиме лукавство. Це зрозумілі й непохитні звичаї та традиції, відхилення від яких, м'яко кажучи, не толерується. Талібан – це не тюрбан і неголене підборіддя. Це тотальна ідеологія, яка регламентує всі сторони життя.

Ідеології може протистояти тільки ідеологія. Як колись на Корейському півострові, де демократія зійшлась у протиборстві з комунізмом. Нині ж США спроможні протиставити ісламу тільки айфон. Айфон – класна штука. Таліби не мають нічого проти айфонів. Однак таліби пропонують світу дещо важливіше – сенси і практики їх реалізації. Пропонують альтернативу корупції, моральній гнилості та безхребетності. Все, мов 100 років тому, коли комунізм заходився підкорювати світ, – фанатично і з ентузіазмом. Наслідки ми пам'ятаємо.

Бродить привид по Європі – привид шаріату.

Валентин Бушанський, для Gazeta.ua