Зниження цін на електрику – популізм чистої води. Борг ляже на платників податків

Україна дуже соціальна держава. І готова завжди влаштувати банкет

Весь рік фахівці говорили про те, що для нормального функціонування ринку електроенергетики необхідно підвищувати тариф для населення. Говорили про те, що держава накопичує борги перед зеленою енергетикою, і цей борг сам собою не розсмокчеться. Говорили про те, що Енергоатом летить у прірву.

А потім прийняли рішення. Яке? Правильно - знизити ще ціни на електрику. Знизити символічно, але знизити. Причому за рішенням партії та уряду. Так і сказали - з волі президента. А потім ще надої, напевно, сказали підвищити. Теж за дорученням президента.

У підсумку замість того, щоб вирівняти ціни для населення і промислового споживача, цей зазор збільшують ще більше. Де-факто посереднє підприємство, яке оплачує і доставку теж, платить близько 3 грн. На сьогодні це різниця в 2 рази. Адже 75% населення тепер буде платити 1,44 грн за кВТ/год.

За соціальну справедливість нібито відповідає різниця в ціні між тими, хто споживає до 250 кВт в місяць і сплачує 1,44 грн, і тими, хто споживає більше і буде платити стару ціну - 1,68 грн. Біда в тому, що і 1,68 грн за кВТ/год - це тариф, який де-факто покриває тільки доставку. Це дуже мало.

За саме електрику рядові споживачі платять щось близько нуля. Нуля. Таким чином, все населення отримує дотацію. І ті, хто живе в хрущовці. І ті, хто живуть в Конча-Заспі. Не адресну допомогу, а саме пільгову ціну. Люди, що живуть в Конча-Заспі, платять за електрику найнижчу ціну в Європі. Тому що Україна дуже соціальна держава. І готова завжди влаштувати банкет.

А хто платить? Звичайно, платники податків. Тому як за цей аукціон небаченої щедрості заплатить держкомпанія Енергоатом. Адже це вона буде зобов'язана постачати електрику населенню. І бідному населенню. І багатому. У підсумку всі ми разом будемо субсидувати багатих, які будуть отримувати не ринкову ціну. А при ринковій ціні Енергоатом отримав би прибуток. Частину грошей направив би на підтримку себе. А частину в бюджет. На дороги, пенсії, школи. Але ні, дешева електрика важливіше. Популізм важливіше.

І так, а що ж олігархи? А нічого. Їх це не стосується. Тариф для ДТЕК і інших вугільників недавно був підвищений. Тож олігархи не в накладі.

Зате накопичує борг, який ляже на бюджет (на тих самих платників податків) і продовжує тихо скиглити Енергоатом, якому кажуть: "А ти обійдешся". І журяться інвестори в зелену енергетику, а найбільш нетерплячі з них починають подавати в суд. Не кажучи вже про корупційні ризики, які є завжди там, де є дві ціни. І ринок продовжує являти собою тотальний хаос.

Популізм. Чистої води. І найпарадоксальніше, що популізм непомітний. Мінімальний. Велика частина споживачів не відчує змін. Адже їх платіжка зменшиться десь на 10 гривень на місяць. Ну, може, на 20. І навряд чи вони вирішать, що це те саме зниження тарифів удвічі, за яке вони голосували.

Який шлях здорової людини? Так, підвищення ціни. До ринкового рівня. І адресна допомога субсидіями, якщо для когось тариф непідйомний. В такому випадку багаті платять, і за частину грошей багатих оплачують тарифи бідних. Тут вам і ринок, і соціальна справедливість. Але наш вибір - популізм.

Оригінал