Газпром шантажує Європу. Що задумав Путін

Відновлення російського впливу на пострадянському просторі для Кремля дорожче за будь-які гроші

На заводі Газпрому у Новому Уренгої стався потужний вибух, наслідки якого призвели практично до повного припинення видобутку газу в Західному Сибіру і загрожують зупинкою всього газопереробного комплексу регіону. Вибух вже позначився на прокачуванні газу по трубопроводу "Ямал – Європа". При цьому віддалені наслідки не може передбачити ніхто, - пише Віталій Портников для "Радіо Свобода".

Здавалося б, Газпрому можна тільки поспівчувати. Але український енергетичний аналітик Михайло Гончар справедливо зазначає, що Газпром останнім часом став розповідати про власну аварійність. І аварії відбуваються одна за одною. Чи не для того, щоб переконати у вичерпаності газової інфраструктури Західного Сибіру і українського транзитного маршруту і перемкнути покупців газу на поставки по альтернативних газопроводах із арктичних родовищ Ямалу?

Одночасно Газпром значно скоротив і навіть припинив закачувати газ до своїх європейських сховищ. Додаткові потужності для прокачування газу через українську газотранспортну систему теж не зарезервовані. В європейських медіа говорять про створення штучного дефіциту газу і підвищення ціни на нього. Одночасно Газпром з гордістю повідомляє про значне збільшення свого експорту. Як так? А дуже просто. Додаткові обсяги газу прокачуються по "Турецькому потоку", для забезпечення потреб Туреччини, Румунії та балканських країн. Але в обхід, зрозуміло, української газотранспортної системи.

Це і є відповідь Кремля і Газпрому на недавні домовленості Сполучених Штатів і Німеччини щодо долі "Північного потоку-2". Президент США Джозеф Байден і федеральна канцлерка Ангела Меркель декларували підтримку України і підкреслили, що будуть протистояти спробам Росії використовувати транзит і поставки газу як енергетичну зброю і засоби тиску на Київ. І це не просто декларації. Це питання юридичних процедур і суперечок. Як швидко "Північний потік-2" буде запущений навіть після того, як буде добудований? Чи зможе Газпром використовувати цей новий газопровід на повну потужність? Чи вдасться вивести "Північний потік-2" з дії Європейської енергетичної хартії, яка не дозволяє стовідсоткове завантаження нових газопроводів одним постачальником? Хто проведе сертифікацію нового маршруту в умовах, коли низка фірм відмовляється брати участь у проєкті через побоювання потрапити під американські санкції?

Але в умовах дефіциту і спекулятивної ціни на газ на всі ці питання можуть дати дуже швидку відповідь – просто тому, що Європа не захоче замерзати. Російський газовий монополіст, по суті, шантажує європейських покупців свого газу. Сигнал є очевидним – якомога швидше запустити на повну потужність альтернативні маршрути поставок газу і забути про українську газотранспортну систему.

Європейські спостерігачі дивуються. Як же так! Газпром десятиліттями позиціонував себе як надійного постачальника сировини. І тут раптом показує, як можуть бути припинені поставки. Як ніхто не думає про резерви. Як стає непридатною інфраструктура і відбуваються численні аварії. Так у таких умовах європейські покупці задумаються про нових постачальників, а частка Газпрому на європейському ринку значно знизиться. Хіба це в інтересах Газпрому?

Але інтереси Газпрому – це інтереси Кремля. А Володимиру Путіну може бути важливим забезпечити собі можливості для політичного тиску на Україну – про що російський президент недавно досить докладно розповідав під час виступу на Петербурзькому економічному форумі. І так, заради забезпечення такого тиску можна і пожертвувати фінансовими інтересами Газпрому. Тому що відновлення російського впливу на пострадянському просторі для Кремля дорожче за будь-які гроші.

Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода