Є ризик, що РНБО стане палицею Зеленського у боротьбі з конкурентами

Авторитаризм президента здатні зупинити еліти та громадяни спільними діями

Побоюючись втратити владу, "слуги народу" активно посилюють авторитаризм Зеленського. Тепер вони пропонують заборонили судам зупиняти дію санкцій Ради національної безпеки та оборони. Новий закононопроєкт порушує принципи правової держави та наближає країну до авторитарного режиму президента.

Якщо його ухвалять, РНБО виведуть за нинішню правову рамку, в якій працюють всі державні органи. Країна почне жити за сценарієм Орвелла, де всі державні інституції рівні між собою, але є одна рівніша.

Зараз, коли органи державної влади чи місцевого самоврядування видають нормативний акт, який є або не законним, або порушує права та свободи людини, його можна оскаржити та призупинити через суд. Незважаючи на скепсис, цей механізм реальний в сучасній Україні, де громадяни і так почуваються не дуже захищеними, коли стикаються із нереформованими судами імені Портнова-Ківалова.

Це один із ключових принципів правової держави, де громадянин захищений від сваволі з боку політиків і чиновників, які зловживають владою.

Цим законопроєктом порушують правовий баланс між владою та громадянином. У разі його ухвалення РНБО стає авторитарним інструментом в руках Зеленського, яким він може знищити будь-яку інституцію, партію, ЗМІ, бізнес чи громадянина в Україні. При чому знищити у прямому сенсі цього слова. Де-юре це робитиме РНБО, а не особисто Зеленський. 
Де-факто, ми чудово розуміємо, що це буде його особисте рішення, адже станом на сьогодні РНБО повністю йому підконтрольна.

Давайте визнаємо чесно – прем'єр, силовики, міністри – всі ці люди з його оточення. В умовах монобільшості і відсутності коаліції це по суті одноосібний орган.

А про те, що ми наближаємось до авторитаризму, Зеленський обмовився в останньому інтерв'ю на одному з центральних каналів. У ньому він прямо сказав, що в нас немає часу будувати демократію, як це робили у країнах Європи. У нас немає часу гратися у демократію і процедури. Нам треба все пошвидше. А з чого Зеленський вирішив, що швидко - це добре? Такими тезами бавилися всі авторитарні лідери. Гітлер, Уго Чавес, Путін. Всі вони свого часу казали: "Дайте нам повноту влади і будемо робити все швидко". Але, як показав історичний досвід, швидко в руках закомплексованого егоцентричного авторитарного лідера - це не добре, а дуже погано. І перше, що роблять такі лідери - не реформи, а зачищають "політичне поле" від конкурентів. І зараз ми бачимо аналогічний рух до авторитаризму та зачистку політичного поля від конкурентів з боку Зеленського.

Він уже не приховує, що його мета знищити всіх політичних конкурентів. Його останні жорсткі політичні заяви та нападки ідуть уже не лише на Порошенка, але й проти інших політиків. І тут йому потрібне РНБО як додатковий інструмент розправи над опонентами. Тому що нинішні інструменти – не дієві. Як не старається оточення Зеленського через силовиків та суди знищити опозицію у них це не дуже виходить.

Є ще один ризик ухвалення цього закону. Це відчуття атмосфери вседозволеності, яке давно окутало Банкову. Адже після його ухвалення далі можна з ОП робити в країні все що завгодно. Наприклад, далі ухвалювати закони, якими з-під дії відкритої тендерної процедури "Прозорро" вивести закупівлі на 80 мільярдів гривень. Формально – для пришвидшення будівництва великої окружної довкола Києва. Не формально – нас чекає великий дерибан на великій окружній "Великого будівництва". Чи це буде законно? Формально - так. Але не варто забувати, що закони "16 січня" формально теж були "законно" ухвалені парламентом. Нюрнберзькі закони, які ухвалили на прохання Гітлера для наведення порядку в країні, з точки зори процедури теж були законні. А все перетворилося на знищення інакомислячих та євреїв. До речі, наш президент йде тим самим шляхом. У нас так само починається травля "інакомислячих" та опозиції.

І тут ключове питання – де межа авторитаризму Зеленського? Що його може спинити?

Відповідь потрібно шукати у колисці світової демократії - Стародавній Греції. Суспільство там завжди сприймало тиранію, як щось вкрай погане, як зло, позбутися від якого - обов'язок кожного вільного громадянина. Тому межа авторитаризму Зеленського там, де її зупинять українські громадяни та політичні еліти. Наприклад, спільно протидіявши ухваленню законопроєкту № 5667, не дати можливості отримати Зеленському санкційну палицю проти своїх політичних конкурентів.

Однак поки такий союз, на радість Зеленського та його оточенню, виглядає малоймовірним. Оскільки діюча політична опозиція значною мірою втратила довіру. У громадян мало надії. Хочуть, щоб боротьбу із Зеленським очолили нові обличчя, а не старі політики. Ні Порошенко, ні Тимошенко їх не влаштовують

Але які це мають бути обличчя? Чи допустимий буде альянс цих нових зі старими опозиційними політиками вони поки не знають.

Чи може народитись в сучасній олігархічній Україні новий політик чи політична сила, яка маючи довіру громадян та підтримку опозиційних еліт, буде здатна кинути виклик авторитаризму Зеленського? Важко сказати. Але маємо визнати, що іншого варіанту спинити цей авторитаризм – немає. І чим швидше це станеться, тим краще буде для країни.

Віктор Таран, для Gazeta.ua