Граємо "у Медведчука"

Одні агенти Росії воюють у нас проти інших

Смішна історія про "переслідування Медведчука", який тепер волею правосуддя нестерпно страждає в одному із розкішних палаців, яких у нього десятки, є насправді ілюстрацією боротьби однієї групи ворожих агентів в українській владі проти інших. Ілюстрацією на публіку і більше нічого.

Тому що якби цих агентів у нашій владі не було, ми би вже давно оголосили Росії війну, перервали би дипломатичні стосунки, припинили торгівлю та транспортне сполучення із країною, що підступно на нас напала та загарбала наші території. А такі, як Медведчук, після поїздки до Москви і публічного плазування перед Путіним, вже відбували б за державну зраду довічне ув'язнення без права оскарження.

Насправді ж ми маємо перехід стосунків з агресором у новий формат. Знову таки лише на публіку. Бо насправді нічого не змінилося – ми і тепер підтримуємо з Росією дуже тісні стосунки: торгуємо, їздимо на заробітки, на гастролі чи в гості, маємо спільний бізнес. Просто тепер цей процес хочуть контролювати інші. Не ті, хто продавав Україну після 2014-го, а інші, які на цьому заробили не так багато.

Зеленський наївно думає, що спроби пов'язати Медведчука з Порошенком допоможуть йому позбавитись політичного конкурента. Не розуміючи того, що Порошенко сам знищив свою всенародну підтримку без усякої сторонньої допомоги. І боятися йому слід не Порошенка, у якого він красиво запитував "чому не сидять Свинарчуки?", а того, хто запитає у нього "чому не сидять Медведчуки?" Шкода, що той, невідомий поки що опонент Зеленського теж, швидше за все, керуватиметься агентами Москви. А Віктора та Оксану Медведчуків швидко забудуть. Так само як забули Свинарчуків - тобто батька та сина Гладковських, які нині прекрасно себе почувають.

Микола Несенюк, для Gazeta.ua