Такого сильного півзахисту збірна України не мала майже десять років

Зате інші лінії проблемні

За останні два місяці два наших легіонери – Руслан Малиновський і Олександр Зінченко набули оптимальних кондицій. Зінченко діє ліворуч, Малиновський – праворуч. Обидва яскраво заточені на атаку. До обох легіонерів можна додати Шапаренка, який теж діє в наступ, Ярмоленка, Циганкова, Буяльського. Однак півзахист складається не тільки з них. Тут усе має бути гармонійно. Атакувальних хавбеків мають гармонійно доповнювати ті, хто працює на оборону. І тут є питання. Степаненко лише недавно відновився від травми, Сидорчук не показує яскравого футболу в протистоянні з топовими закордонними командами. Про рівень Макаренка знають лише тренери збірної. Можна яскраво вистрелити із таким півзахистом. Але в разі порушення балансу можна й провалитися.

Однак, попри все, такого сильного творчого півзахисту в нас давно не було. Мабуть, лише в 2012-2013 роках, коли грали молоді Ярмоленко й Коноплянка, а їм допомагав досвідчений Ротань.

Інші ланки проблемні. Зіркових форвардів немає з часів Шевченка, Реброва й Вороніна. Яремчук не надто стабільний. Він майже не грає проти зіркового захисту. А це зовсім інший досвід. Бесєдін – старанний, але не більше. Довбика беруть на перспективу. Усім бракує виконавської майстерності, це не дуже топові гравці. На Марлоса в атаці надія слабка. Вік дається взнаки, та й проти атлетичних команд він непереконливий.

Ще один головний біль – центр захисту. Попов і Забарний за усіх розданих їм компліментів погано грають під постійним тиском. Саме у матчах збірної часто помиляється Матвієнко. Кривцов ніколи не був лідером.

Олег Федорчук, для Gazeta.ua