Президент-квіточка в країні мрій

Зеленський двічі відмовився відповідати на одне й те саме запитання

Не часто президент України радує нас пресконференціями. 20 травня – День вишиванки й рівно друга річниця інавгурації пана Зеленського. Велике свято. Тож, президент нас привітав – дав пресконференцію.

У вступному слові сказав, що 24 серпня – це буде особливий день – тридцятиріччя незалежності. Ми відсвяткуємо його належним чином. А потім був спойлер – розповідь про те, як саме впродовж трьох днів ми відзначатимемо ювілей. 23-го концерт. 24-го парад. 25-го концерт. Розповідав про все це натхненно й докладно. Відчувалось, по-справжньому переймається організацією свята.

Ось, сказав президент, зверніть увагу – це символ нашого ювілею – цифра тридцять, нуль у написанні якої виконаний у вигляді квіточки. "Ми – країна-квіточка, яку не затоптати". Квіточка й справді була гарна. Але мені чомусь було соромно.

Далі Володимир Зеленський перейшов до програмових положень свого подальшого президентства. Наголосив, що ми "будуємо країну мрій", "країну без олігархів", "країну в смартфоні". Але поводився метушливо. Відволікався на сторонніх людей. Складалося враження, ніби не може сфокусуватися. І це було дивно, бо "країна в смартфоні" – його улюблена тема.

Журналісти поставили чимало запитань. Відповіді про кадрові призначення, протидію ковіду, роботу Укрзалізниці, Укрнафти й Енергоатому відзначалися докладністю. Відчувалась заглибленість у тему.

Зеленський викликав симпатію, коли затято захищав Андрія Єрмака й Олега Татарова – суто людську симпатію. Своїх треба захищати. Он, скажімо, Путін – горою стоїть за Ротенберґів. Путін – пацан. І Зеленський – пацан. Респект.

Але є й інший ракурс проблеми: Єрмак і Татаров – одіозні фігури. Невже президент вважає, що слова "Татаров – професійна людина. Єрмак так вважає і я так вважаю" – не кидають на нього тінь?

І щодо Єрмака. Зеленський двічі відзначив: керівник Офісу напряму спілкується з Кремлем. Єрмак поклав на кін свій авторитет, мовив президент. І те, як були сказані ці слова – свідчило про повагу до діяльності керівника Офісу.

Було й запитання, на яке президент відмовився відповідати: які саме питання виноситимуть на всеукраїнський референдум? Мені мовчання президента видалося дивним. І не тільки мені, бо журналістка ВВС зажадала уточнення: чи виноситимуть питання "особливого статусу" тимчасово окупованих територій на всеукраїнський референдум? І президент знову відмовився відповідати. Сказав лише: "Я говорити про Донбас не готовий. Зради ніякої не буде. Я гарант Конституції".

Ця ситуація не тільки дивна, а й, скажімо так, підозріла. Пояснюю чому. Зеленський, коли ще не був президентом, поділився в інтерв'ю Дмитрові Гордону такими планами: "Зустрінуся з Путіним, назву йому наші вимоги. Спитаю: чого він хоче? Десь на середині й зійдемось. А потім звернуся до народу: ось домовленість. Чи схвалюєте ви її?".

Річ у тім, що, згідно з Конституцією, зміна території України може відбуватися тільки за результатами всеукраїнського референдуму. Інших варіантів немає.

Тому мене й цікавить: чи не виноситимуть на всенародне обговорення проблему статусу Криму? І знову ж таки: чи планують референдум щодо "особливого статусу" тимчасово окупованих територій? Бо саме цей варіант розгортання подій відповідає згаданим словам Зеленського. І це те, заради чого Росія веде проти нас війну – їй потрібна легітимація анексії Криму та зашморг на шиї України у вигляді "особливого статусу" Донбасу. Але тема всеукраїнського референдуму – табу. І це наводить на роздуми.

Локацією для проведення пресконференції обрали виробничий корпус заводу "Антонов". Тлом за постаттю президента здіймався літак "Ан-124" – велет "Руслан". Без двигунів. Президент на щось натякає?

Валентин Бушанський, для Gazeta.ua