Виявляється, можна тягати в суд кума Путіна, і Росія не нападе
Медведчук для Кремля важливий до певної міри
У реєстрі адвокатів Київської області є адвокат на прізвище Стус. Думаю, нам усім варто скинутися і найняти цього пана Стуса захисником Медведчука, із суворою настановою поводитися так, як поводився свого часу Медведчук у справі Василя Стуса. Себто, підтримувати усі тези сторони звинувачення, вимагати суворого покарання для свого підзахисного, не подавати жодного клопотання і не викликати жодного свідка захисту. Це було б справедливо.
Мене надзвичайно радує те, що у Кремлі відреагували на українську пропозицію обміняти Медведчука. По-перше, гарно те, що Росія відповіла заявою, а не нарощуванням військ. Виявляється, можна тягати в суд кума Путіна, і Путін не нападе!
По-друге, це означає, що Медведчук для них важливий до певної міри. Прессекретар російського царя Пєсков навряд чи вдягав би свій годинник за мільйон євро й ішов би щось коментувати заради нардепа Киви.
Росія не відкинула можливості обміну. Навпаки, там всерйоз про це говорять – наприклад, називають нам умову, що сам Медведчук мусить погодитися. Це дуже добре, ми маємо зі своєї сторони провести роботу, щоб він погодився і ми його здихалися.
Не думаю, що після конфіскації майна Медведчука ми маємо імітувати його самовбивство в камері (ну не годувати ж його до скону за державний рахунок!).
До слова, домашній арешт – це все ж краще, ніж застава, нині він може бігати лише по кількох сотках власної землі, а не по усій території України.
А в апеляції ж є усі підстави вимагати тримання під вартою – через те, що його подільник Козак у цій справі десь утік, з'являється формальна причина вимагати арешту в СІЗО.
В апеляції є усі підстави вимагати тримання під вартою – через те, що його подільник Козак у цій справі десь утік
Мушу не погодитися з Путіним, що справа Медведчука є політичним переслідуванням. Я б дуже хотів побачити політичне переслідування ОПЗЖ, але його немає! Я все порахував: 96% фракції ОПЗЖ вільно займаються політикою і живуть таким вільним та багатим життям, про котре мріяло б 96% населення України. Оці всі льовочкіни і бойки – у них теж телеканали, вони теж за Росію, вони теж видатні корупціонери – але їх ніхто не чіпає. Це, звісно, погано, є до чого прагнути.
Коментарі