Зеленський викинув правосуддя на смітник історії

Отці ручного судочинства, що увірували у непорушність юридичних норм, лише пожинають те, що сіяли роками

Свого часу Віктор Медведчук, а згодом і його вірний послідовник Андрій Портнов першими второпали, що мати контроль над судами набагато вигідніше за будь-які міністерські посади. На відміну від рішень уряду, які можна оскаржити в судах, саме судові присуди ставлять крапку у будь-яких суперечках щодо законності/незаконності дій усіх правосуб'єктів загалом і органів влади зокрема.

Але ані Портнов, ані його вчитель Медведчук так і не зрозуміли, що головний актив судів - суспільна довіра до них. Як казав Александр Гамільтон, "The judiciary . . .has no influence over either the sword or the purse; no direction either of the strength or of the wealth of the society; and can take no active resolution whatever. It may truly be said to have neither force nor will, but merely judgment". (Судова влада не має впливу ні на меч, ні на гаманець, не відноситься ні до сили, ні до багатства суспільства, та не може приймати рішення, що тягнуть за собою активні дії. Можна справедливо сказати, що цій владі не належить а ні сила, а ні воля, вона виносить лише рішення. - Gazeta.ua).

Щойно в суспільства зникає відчуття, що суди - бодай на базовому рівні - керуються у своїх рішеннях принципами законності та справедливості, магія судочинства зникає. Щойно суди припиняють виробляти "judgment" - розсудливі рішення - інші гілки влади одразу нагадують, що люди у мантіях не мають впливу ані на sword (меч), тобто силовиків, ані на гаманець (purse), тобто бюджет, ані - я б додав - прямого демократичного мандату.

І тому суди працюють, коли посідають у суспільстві роль мудрого та справедливого старця, уся сила якого в його авторитеті. Медведчук з Портновим, яскраві представники позитивістської школи права, яка свято вірить в норми і не замислюється, що саме змушує ці норми працювати - зробили все, аби українські суди нагадували придорожню повію, яка може віддаватись за гроші чи за "кришу", але ніколи з любові. І тепер вони дивуються, що в Україні Зеленського суди стали зайвими.

Зайвими суди в Україні зробили ви, панове. Повністю дискредитувавши ідею правосуддя своїм ручним і свавільним керуванням судовою гілкою влади. Зеленський просто відмовився від послуг старої потаскухи щойно Данілов запропонував йому молоду і прудку РНБОУ, яка вміє робити феєричні санкції, які швидко доводять Першого до екстазу.

Отці ручного судочинства, що були увірували у непорушність юридичних норм, лише пожинають те, що сіяли роками

Наразі отці ручного судочинства, що були увірували у непорушність юридичних норм, лише пожинають те, що сіяли роками. Перетворивши правосуддя на симулякр, за яким ховалась політична доцільність і великі гроші, вони вихолостили саму сутність судочинства, raison d'être існування судів. І Зеленський, не обтяжений політичною тяглістю, просто викинув цей симулякр на смітник історії.

Тепер відкритим залишається лише найбільш фундаментальне питання: чим президент планує замінити "судочинство" розливу Портнова та Медведчука? Чи мріє він замінити стару повію на цнотливу Феміду, яку ще слід виростити-виплекати? А чи йому настільки сподобались екстази санкцій РНБОУ, що про правосуддя згадувати знову не на часі?

Оригінал