Зеленський втішив нас милою казочкою, розказаною милим голосом милим ідіотам

Президент мав би сказати, що зробив для забезпечення обороноздатності

11 вересня 2001 року в Нью-Йорку горіли вежі-близнюки, а Буш-молодший читав діткам казочку про цапка. Схожу казочку ми прослухали 20 квітня – Володимир Зеленський виступив зі зверненням до українського народу.

Розпочав президент із найважливішого: відкладіть мобільні телефони. А далі перейшов до сакраментального – фрази із жіночого журналу, яка, зазвичай, трапляється в рубриці психологічних порад: треба не слухати, а почути!

Потім були пасажі, скопійовані, вочевидь, із посібника "Як написати твір з української літератури: рекомендації для чайників". Бо ми почули милозвучні назви рік, дізнались про піст і рамадан, про мови національних меншин і мову жестів.

Впоравшись із ліричним заспівом, президент перейшов до суті справи: на кордоні України концентруються російські війська. Це шантаж, зазначив президент, і заходився коло риторичних запитань-відповідей.

– Російська риторика про мир і воєнна ескалація – це логічно? Ні.

– Це несподівано? Ні.

– Чи захищатиметься Україна? Так.

І таке інше: повільний темп, млява інтонація, кисле обличчя.

Повільний темп, млява інтонація, кисле обличчя

У зверненні натрапляємо і на фрагмент, який має вжахнути аґресора. Україна-20.21 – це не Україна -20.14. У президента проблема з числівниками? Він не годен прочитати з суфлера чотиризначне число? Чи, може, вважає, що українці на слух не сприймають роки? Важко сказати.

Вочевидь, автор промови – і це, звісно, не Зеленський – вважає, що така мовна недбалість – ознака безпосередності. От, дивіться, мовляв, який я простий хлопець: мені навіть впадло вимовляти цифри. Можливо. Не знаю. Але, якщо пан президент вважає, що це "кльово", то хай і далі продовжує в цьому ж таки стилі.

Розчулити і водночас заспокоїти всю країну мали слова про наших "неймовірних воїнів". У мене лише питання: президенту не спадало на думку, що прикметники в найвищому ступені доречні хіба-що в казках? А в тім, якщо президент вважає, що його слухачі – імбецили, то, звісно, все стає на свої місця.

Біля українського кордону, за інформацією Міноборони України, вже сконцентровано понад 100 тисяч російських військовослужбовців. Адекватна відповідь – розгортання Збройних сил України й початок маневрів. А ще президент мав би не нагадувати нам про волонтерський рух, а сказати, що зробив для забезпечення обороноздатності. Але ми про це не почули. Володимир Зеленський вкотре втішив нас милою казочкою, розказаною милим голосом милим ідіотам.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Кухта Керівник з політичних питань Київської школи економіки
Анастасія Дідорук Візажистка
Вадим Денисенко Виконавчий директор UIF
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії