Туреччина – поганий приклад для України. У нашої економіки немає запасу міцності

Не можемо дозволити собі гратися з незалежністю Нацбанку

Україна останнім часом дуже дружить з Туреччиною. Це не погано. Але, головне, не навчитися у нових друзів поганому - ручному управлінню Центральним банком.

У п'ятницю президент Ердоган звільнив главу Центрального банку Туреччини. Вкотре втрутившись у політику регулятора. Причому, звільнивши голову Центрального банку, який дійсно проводив незалежну політику і користувався повагою в інвесторів. Але, як і в Україні, его при владі більше, ніж розуму. І якщо у нас міжнародники кажуть про незалежну судову систему і про її очищення і наражаються на зміцнення судової мафії, то в Туреччині президент вважає, що не можна дотримуватись порад світових спекулянтів, і коли щось подобається інвесторам, то це означає, що в лавах є зрадник.

Погляньте на рух курсу ліри. І це тільки початок. Відреагували і турецькі єврооблігації. Втратили 10 пунктів прямо з відкриття. І це ж не вперше. В останні 10 років ліра летить в прірву. Знецінилася вчетверо. Це гірше, ніж ситуація з гривнею. При тому що гривня страждала через війну, паніку, втрату територій й експорту. А ліра відчуває себе дедалі гірше.

Чому? Чому Ердоган звільняє незалежних глав Центробанку? Тому що хоче щастя турецькому народові. Ні, справді, хоче. Адже в Туреччині давно "держава - це я". І він вважає, що гроші мають бути дешевими. Хай там як. І вважає, що чим вищими є ставки, то вищою є інфляція. Хоча всі провідні економісти світу вважають інакше.

Але суверенність турецької економіки ґрунтується на тому, що думає Ердоган. І його придворні економісти. Які теж пишуть, як в Україні, про турецькі піраміди ОВДП, про злих міжнародних спекулянтів і про те, що треба самим вирішувати і нікого не слухати. Тому що довкола агенти Сороса. І Ердоган слухається турецьких таких собі Данилишиних, Дубинських і Шапранових.

Ну ось самі і вирішують. І Ердоган звільняє главу Центрального банку Туреччини, який наважився підвищити ставки, що боровся з інфляцією, адже в Туреччині та сама біда зараз, як і в Україні, як і на всіх ринках, що розвиваються. Зростання вартості продуктів і сировини. І ліра падає. Вкотре. Напевно, тому що агенти Сороса.

Україні важливо усвідомити. У нашої економіки немає такого запасу міцності, як у турецької. Який теж колись вичерпається. Як і резерви Центрального банку. І ми не можемо дозволити собі недолугості. Не можемо дозволити собі гратися з незалежністю НБУ. Якщо, звісно, хочемо валютної стабільності. І хочемо низької інфляції. Тому що немає ліпшого способу, щоб розігнати ціни в Україні, ніж обвалити гривню. І немає способу простішого, щоб обвалити курс валюти країни, що розвивається, ніж забрати незалежність у Центрального банку.

Оригінал